У Міністерстві культури, молоді та спорту України опублікували презентацію законопроєкту про протидію дезінформації.

У представленому документі дається визначення не правдивої інформації - це неправдиві дані про осіб, події чи явища. Також наводиться визначення дезінформації - неправдиві дані громадського значення. Зокрема, мова йде про питання національної безпеки, територіальної цілісності країни і здоров’я громадян. Окремо підкреслюється, що оціночні судження, сатира або пародія дезінформацією не є.



Законопроєкт пропонує ввести посаду Уповноваженого з питань інформації, який буде моніторити медіа, фіксувати і перевіряти інформацію, звертатися до розповсюджувачів інформації за спростуваннями, а також звертатися до правоохоронних органів та суду.

Відзначається, що у нового омбудсмена може бути два "інструменту впливу" на медіа: "Право на відповідь" і "Право на спростування". Перше може бути використано в разі публікації неповної інформації, друге — в разі публікації неправдивої.

Законопроєкт пропонує присвоювати медіа "індекс довіри", отримання якого буде добровільним. Для цього медіа потрібно буде звернутися в "незалежну організацію, що володіє такою компетенцією". Критерії для індексу довіри будуть розроблені Уповноваженим з питань інформації.

У презентації законопроєкту наводиться визначення "розповсюджувачів масової інформації". У цю групу входять фізичні або юридичні особи, які, створюють або збирають і поширюють масову інформацію. Передбачається, що "розповсюджувачі" повинні будуть вказувати свої персональні дані "на головній сторінці свого веб-сайту або початок власної веб-сторінки".

Також наголошується, що месенджери і "провайдери платформ загального доступу до інформації" (соціальні мережі) повинні мати представництво в Україні та розміщувати інформацію про себе.

Законопроєкт пропонує ввести штрафи за поширення дезінформації. Для системних порушень пропонується ввести кримінальну відповідальність. Поширення дезінформації пропонують карати штрафом в 1000 мінімальних зарплат (близько 4,7 млн ​​грн) у разі її спростування, і штрафом у 2000 мінзарплат (близько 9,4 млн грн) у разі відмови від публікації спростування.

Подібні дії здійснені за допомогою комп’ютерних програм для автоматичного розповсюдження інформації пропонують карати позбавленням волі на термін від 2 до 5 років. За фінансування подібної діяльності пропонують позбавляти волі на 3−5 років, якщо дії призвели до тяжких наслідків — на термін 5−7 років.

Крім того, в презентації згадуються введення програми навчання медіаграмотності в навчальних закладах, створення організації журналістського самоврядування та статусу "професійного журналіста".

Публічне обговорення ініціативи планують провести в лютому поточного року, а в березні - винести на розгляд до Верховної Ради.