Проєкт закону про дезінформацію передбачатиме, що ступінь відповідальності для журналістів за поширення дезінформації визначатиме суд, і державні органи не матимуть у цьому питанні жодного впливу.
Про це перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук сказав під час презентації закону про дезінформацію, який напрацьовує МКМС, повідомляє "Укрінформ".
“Адміністративна відповідальність застосовується виключно судом за умови заяви уповноваженого, тут взагалі про вплив державного органу чи притягнення до відповідальності не йдеться. Виключно судом”, - наголосив Максимчук.
За його словами, автори законопроєкту вважають, що у випадку, якщо журналіст помилився та поширив інформацію, а потім сам виявив цю помилку чи за заявою спеціального уповноваженого, посаду якого у разі ухвалення законопроєкту запровадять, передбачається можливість спростування або надання права на відповідь на цю публікацію. У разі виправлення ситуації негативних наслідків не настане. Якщо ж ситуація повторюється регулярно, то "це або питання до професійності, або там є якийсь умисел", і тоді передбачається штраф, зазначив Максимчук.
Він уточнив, що якщо добровільного спростування дезінформації немає, то уповноважений звертається з відповідним проханням, і у разі відмови або невиконання, "у випадку, якщо судом буде доведено, що це таки було розповсюдження, то за кожний такий випадок буде штраф”.
Зокрема, за систематичне умисне масове поширення завідомо недостовірних повідомлень пропонується карати штрафом від 5 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Поширення дезінформації за умови добровільного спростування в порядку, визначеному цим законопроєктом, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, тягне за собою накладання штрафу у розмірі 1000 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.
Поширення дезінформації за відсутності добровільного спростування в порядку, визначеному цим законопроєктом – тягне за собою накладання штрафу у розмірі 2000 мінімальних зарплат за кожен випадок дезінформації. Нерозміщення або несвоєчасне розміщення відповіді щодо дезінформації за заявою уповноваженого – штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення, розповів перший заступник міністра.
Посадовець також звернув увагу на те, що за поширення дезінформації і порушення правил спростування або надання відповіді, а також вимог прозорості передбачено не тільки адміністративну, а й кримінальну відповідальність - аж до позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
“Тобто, коли ми розуміємо що це не реалізація права на вираження думок, тих прав, які гарантовано Європейської конвенцією прав людини, Конституції України, а це навмисна робота”, - пояснив він.
За словами Максимчука, у проєкті закону є норми, які, з одного боку, підвищуватимуть статус журналіста, надаватимуть представнику ЗМІ певний захист з боку держави, а з іншого — збільшуватимуть його відповідальність. Передбачається також створення органу журналістського самоврядування, який буде захищати їхні інтереси та водночас контролювати діяльність журналістів.
“Буде норма, яка говорить про те, що поширювачі інформації, які поширюють інформацію для необмеженого кола осіб, мають визначатися, ідентифікувати себе для того, щоб можна було до них звернутися у випадку поширення недостовірної інформації або дезінформації. Визначається обов'язок ідентифікувати себе”, - сказав Максимчук.
