Вчені з Університету штату Вашингтон вивчили, як легкий флірт на робочому місці між рядовими співробітниками впливає на їх самопочуття.
Статтю про це дослідники опублікували в журналі Organizational Behavior and Human Decision Processes
Леа Шеппард і її колеги, міжнародна команда з США, Нідерландів та Канади, проаналізували серію опитувань декількох сотень працівників різних груп з США, Канади та з Філіппін. Опитування проводилися як до старту руху #MeToo, що поклала початок широкому громадському обговоренню сексуальних домагань, так і після цього. Згідно з результатами, більшість співробітників ставилися до флірту серед рядових службовців скоріше позитивно. "Ми виявили, що, коли флірт приносить задоволення, він може запропонувати деякі переваги: змушує людей відчувати себе добре, що може захистити їх від стресів в житті", — зазначає Шеппард. Як приклад вона наводить дані одного з опитувань. У ньому працівників запитували, як вони переживали виявлену до них несправедливість з боку керівництва. Також опитали подружжя і колег працівників, щоб отримати зовнішні спостереження про їх рівні стресу.
Виявилося, флірт на робочому місці, дійсно допоміг скривдженим знімати стрес і безсоння. Під фліртом автори статті розуміють жарти, кокетство і компліменти. Вони прагнуть відмежувати такий стиль спілкування між працюючими один з одним людьми від домагань. Основна ідея роботи полягає в тому, що політика "нульової терпимості", що проводиться для викорінення харасменте на робочому місці і необхідна, щоб виключити тиск начальства на підлеглих, нерелевантна стосовно відносин рядових співробітників. У разі недоречного флірту зі сторони рівного за статусом, на думку команди дослідників, людина може ухилитися від нього без втрат для себе.
Хоча співробітники раділи флірту, коли він виходив від колег, начальство було не надто радо подібним взаємин, прагнучи обмежувати співробітників і часто виставляючи вкрай жорсткі рамки робочих взаємодій. Автори дослідження стверджують, що надмірно сувора політика, спрямована на стримування сексуальних домагань, може ненавмисно дати зрозуміти, що абсолютно всі форми соціальної сексуальної поведінки, навіть потенційно корисні, повинні піддаватися моніторингу, контролю та покарання. При цьому все вищесказане не стосується начальства будь-якої ланки.
"Правила нульової терпимості можуть додати незручність в те, що є досить природною поведінкою в рамках усталеної дружби, — пояснює Шеппард. — Водночас ми не заохочуємо менеджерів полегшувати цю поведінку. Це просто те, що, ймовірно, відбувається органічно".
Результати дослідження вказують на те, що менеджери повинні шукати баланс, уникаючи надмірно обмежувальних політик щодо соціального сексуальної поведінки, водночас не заохочуючи її і не беручи участь у ньому самі.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
