Якщо ви ще досі не вакцинувалися проти дифтерії самі та не зробили щеплення дитині, зараз саме час не лише про це подумати, але й запланувати найближчим часом візит до вашого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра і отримати свій захист.
Що варто знати про дифтерію:
Дифтерія — гостре інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним механізмом. Джерелом інфекції є хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae, яка виділяє токсин. Інкубаційний період хвороби триває 3-10 днів.
Трапляються випадки, коли людина може бути носієм збудника протягом певного періоду часу, але не хворіти. В цьому полягає одна із небезпек дифтерії — людина тривалий час може бути заразною, але про це ніхто не буде знати.
Дифтерія страшніша за кір, бо смертність від неї набагато вища. За статистикою, з тисячі хворих помирає від 50 до 100 людей. Захищені ті, хто вакциновані. CDC (Центри контролю та профілактики захворювань в США) повідомляє, що 99% людей, які мають щеплення від дифтерії, не хворіють.
Симптоми дифтерії: біль у горлі, підвищена температура, набряки слизової ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, сиплий голос, набряк шиї та збільшення лімфатичних вузлів. Також у горлі людей, що захворіли, з’являються плівки, які можуть ускладнювати дихання та ковтання.
Ускладнення дифтерії: якщо дифтерійний токсин потрапляє у кров, під загрозою опиняються життєво важливі органи — серце, нирки, нервова система. Токсин порушує синтез білка клітинами, що спричиняє загибель клітин.
Хто і коли має отримувати щеплення від хвороби:
Щеплення від дифтерії мають отримувати усі — і діти, і дорослі протягом усього життя, кожні 10 років. Отримавши щеплення, організм виробляє антитіла, які нейтралізують токсин. Адже саме токсин є головним фактором, що ушкоджує клітини організму людини.
▪ За календарем профілактичних щеплень дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. У 18 місяців проводиться ревакцинація, згодом ревакцинацію проводять у 6 років вакциною АДП, наступну у 16 років — АДП-М.
▪ Далі необхідно вакцинуватися повторно кожні 10 років. Тобто якщо останнє щеплення проти дифтерії отримано в 16 років, наступне потрібно зробити у 26. І так далі кожні десять років.
▪ Якщо ви вже дорослі, але не були раніше вакциновані або у вас немає записів про відповідні щеплення — для захисту від дифтерії та правця необхідна триразова вакцинація АДП-М. Між першим і другим щепленнями інтервал має бути не менше ніж місяць та шість місяців між другим і третім щепленнями.
▪ Дорослим достатньо однієї дози, якщо вони отримали принаймні три дози в дитинстві. В такому випадку достатньо просто нагадати організму про цей токсин, імунна пам’ять швидко виробить антитіла.
▪ Усім вагітним жінкам слід запропонувати вакцину від дифтерії, правцю та вакцину від кашлюку протягом другого або третього триместру, в термії від 21 до 32 тижнів під час кожної вагітності незалежно від історії вакцинації.
▪ Дорослим вводять вакцину в плече (дельтоподібний м’яз). Дітям — у стегно. Це важливо, адже якщо вакцина потрапить у жировий прошарок, імунітет може не сформуватися. Саме тому щеплення навіть дітям не роблять у сідницю.
Чому необхідно ревакцинуватися кожні десять років?
З часом рівень антитіл зменшується, тому потрібна повторна вакцинація, щоби бути готовим в той момент, коли в організм потрапить збудник дифтерії. Регулярна вакцинація потрібна для підтримання високого титру антитіл. Він забезпечує захист від дифтерії.
Які вакцини проти дифтерії використовують в Україні:
Вакцину від кашлюка, дифтерії та правця Україна закуповує в Індії. Вона є якісною, безпечною та прекваліфікованою в лабораторіях ВООЗ. Таку вакцину використовують у всьому світі.
Яка різниця між вакцинами:
АКДП — це цільноклітинна вакцина проти кашлюку, дифтерії та правцю. Таку вакцину отримують діти.
АДП — вакцина проти дифтерії та правця, без кашлюку.
АДП-М — вакцина проти дифтерії та правця зі зменшеним вмістом антигена, її застосовують для дорослих.
Які існують протипоказання до вакцинації:
За світовими стандартами до протипоказань не відносяться легкі застуди з температурою до 38,5°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується. Серед них:
▪ Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С.
▪ Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).
▪ Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).
Які можуть бути поствакцинальні реакції на вакцини (реакції після щеплень):
До них відносяться підвищення температури, виникнення набряку, ущільнення, почервоніння чи біль у місці ін'єкції. В переважній більшості випадків вони не несуть жодної загрози здоров’ю дитини. Здебільшого такі реакції тривають протягом одного-двох днів та є абсолютно очікуваними реакціями на вакцини.
Серйозні реакції на вакцини зустрічаються дуже рідко. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, яке можна попередити вакцинацією, є набагато вищим, ніж ризик виникнення серйозної реакції після щеплення.
Якщо ви не впевнені, коли востаннє робили щеплення проти дифтерії та правця, перевірте записи та заплануйте візит до свого лікаря. Якщо пропустили щеплення — вакцинуйтеся. А також зберігайте карту щеплень свою та своїх дітей, аби знати, від яких хвороби ви вже маєте захист.
Наразі в усіх областях України є якісна та безпечна вакцина у достатній кількості — є 1,79 млн доз вакцини АКДП, 178 тисяч доз АДП та 5,4 млн доз АДП-М. Зробити щеплення усі можуть безоплатно у свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра.
Обов’язково збережіть та поділіться цією інформацією зі своїми близькими та друзями. І за нагоди, розповідайте про власний досвід вакцинації, щоби більше людей бачили, що це важливо, безпечно та зовсім не страшно
Вакцинуйтеся! Не можна відкладати вакцинацію, час якої настав.
