У Росії вчений вчинив самоспалення на захист удмуртської мови

У російському Іжевську біля будівлі держради Удмуртії, де повинна була відкритися сесія, вчинив самоспалення 79-річний кандидат філософських наук, доцент, заслужений діяч науки Удмуртської Республіки цивільний активіст Альберт Разін, який влаштував пікет.

Як повідомляє сайт Idel.Реалии, поруч з вченим були виявлені транспаранти, на яких він вимагав врятувати удмуртський етнос: "І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти".



Отримавши опіки несумісні з життям, Разін помер у лікарні, куди був доставлений швидкою допомогою.

Незадовго до того вчений передав члену національних зборів Всеудмуртської асоціації "Удмурт Кенеш" Леоніду Гоніну копії двох листів - депутатам Держради Удмуртії і депутатам Державної Думи, пише "Новая газета".

Лист Разіна до депутатів Держради починається словами: "Удмуртський етнос зникає на очах". Далі він висловив незгоду з недавніми змінами в законі про мови, згідно з якими вивчення національних мов в національних республіках перевели на добровільну основу, і підсумував, що це призведе до остаточної втрати удмуртами рідної мови.

Разін зазначив, що удмурти погано представлені в керівництві республіки та Іжевська, а в депутатському корпусі вони становлять лише шосту частину. На його думку, це формує в удмуртів комплекс неповноцінності.

За даними "Радіо Свобода", Разін був одним з учених, які влітку минулого року звернулися з відкритим листом до голови Держради Удмуртії Олексія Прасолова та депутатів з вимогою не підтримувати законопроєкт про скасування обов'язкового вивчення мов корінних народів Росії в середніх школах, спрямований Державною думою для оцінки в регіони.

Після заяви президента Росії Володимира Путіна про неприпустимість примусу школярів вивчати інші мови народів Росії, крім російської, мови корінних народів перестали бути частиною обов'язкової шкільної програми. Це викликало невдоволення в декількох республіках Поволжя. Наприклад, представники татарської, башкирської і чуваської громадськості вимагали від місцевої влади відстояти обов'язкове викладання їхніх мов, мотивуючи це загрозою прискорення процесу їх зникнення.

Результати всеросійських переписів населення 2002 і 2010 років показали, що за 8 років кількість людей, що володіють удмуртською, скоротилася на 30%.