Для вступу до вишу і для випуску треба буде знати англійську на хорошому рівні. Як мінімум, доведеться розуміти лекції, які проходитимуть англійською.

Про це йдеться в Концепції розвитку англійської мови від Міністерства освіти, пише газета Сегодня.



Англійська заради економіки

Чим вище рівень англійської у населення, тим багатша країна. На вершині рейтингу знання знаходяться країни з великим валовим національним доходом, а внизу – з маленьким. Виняток – Південноафриканська республіка і Росія. У ПАР високий рівень знання англійської сформувався історично. А ось в Росії валовий національний дохід немаленький (за рахунок нафтовидобутку), але рівень володіння англійською мовою – низький.

У України скромний ВНД і такий же рівень англійської мови. Серед 88 країн, де її вивчають зі школи, ми на 43-му місці.

Економічний розвиток залежить від знання громадянами англійської мови, вважають в Міністерстві освіти. У глобальному світі країни пов'язані економічними і науковими відносинами. І вони говорять між собою англійською. "Коли ми дивимося на Україну, то серед які англомовних країн Європи, у тому числі 32, ми за рівнем знання англійської на 28-му місці. Це говорить про те, що ми втрачаємо потенціал через те, що наші фахівці не знають англійської мови", – заявила міністр освіти Лілія Гриневич.

Тому Міністерство освіти вирішило виправити ситуацію. Через кілька років всіх школярів перевірятимуть на знання англійської, а її знання стане обов'язковою умовою для навчання в виші.

"Учні вступають з нормальним знанням англійської, а на випуску їх рівень знижується"

70% українців вивчали англійську мову, але тільки 35% заявили, що можуть підтримати розмову або зрозуміти новини на радіо або телебаченні англійською, йдеться в дослідженні Kantar TNS Online Track. З 10 балів опитані в середньому оцінили свої знання мови на 3,7. При цьому 90% визнали, що для особистого розвитку вони б вивчали англійську.

В Україні не перевіряються знання англійської. Зовнішнє незалежне оцінювання з цієї мови не є обов'язковим, а його результати не показують ступінь володіння через рейтинговість. Рівень знань залежить від рівня тих, з ким здаєш англійську, каже Любов Залюбовська, координатор освітніх проектів Go Global.

"Об'єктивно учні повинні випускатися зі школи з англійським на рівні В1. За фактом, якщо є рівень А2, – дуже добре. Але спеціалізовані школи часто випускають з рівнем С1 – це дуже високий показник. Друга проблема: нещодавно я спілкувалася з Британською радою в Україні , у них є проект "Англійська для університетів". За результатами проекту вони побачили, що іноді виходить так, що студенти вступають з нормальним знанням англійської, але до кінця навчання їх рівень не підвищується, а навпаки знижується", – говорить Любов Залюбовська.

В Україні низький рівень знання іноземної мови не тільки у випускників шкіл, але і вузів, якщо це не профільна англійська мова. Студенти приходять до вишу з різним рівнем мови, і ті, хто має високий ступінь, змушені підлаштовуватися під відстаючих, оскільки викладач швидше орієнтуватиметься на студентів з нижчими знаннями.

"Проблема починається в школі і триває в університеті. І в результаті ми маємо, що студенти не дуже добре володіють англійською мовою. Тут багато причин. Насамперед, навчальні заклади не завжди можуть виділяти багато годин на вивчення мови. А студенти для поліпшення навичок повинні мати постійну практику – спілкуватися, читати літературу і все це повинно бути інтегровано в спеціальні курси", – говорить Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти.

2019 року показником стало ЗНО з англійської на магістратуру. Цього року його провели для 15 спеціальностей, включаючи культурологію, релігієзнавство, психологію, філософію, соціологію, політологію, право, журналістику, історію і археологію, загальні комунікації і регіональні студії, готельно-ресторанну справу, туризм і міжнародні відносини, а також міжнародні економічні відносини і міжнародне право.

"30% студентів не змогли здати ЗНО з англійської для вступу на магістратуру. Це говорить про дуже низьку підготовку. У нас дуже застарілі програми, які не орієнтовані на те, щоб вивчати сучасні джерела. А більшість з них – англійською мовою. Тому важливо, щоб студенти знали англійську мову. На це і націлений ЗНО на магістратурі. Якби студентам давали завдання вивчати іноземну літературу з профільних дисциплін, вивчати сучасні матеріали, то вони б більше читали, писали і отримували б навички. А коли вони раз-два на тиждень приходять на заняття і просиджують його – це не дуже ефективно", – зазначає Бахрушин.

В університетах викладатимуть англійською

Всі абітурієнти повинні знати англійську на рівні В1. З 2023 року ця стане обов'язковою умовою для вступу на бакалавра. Для цього введуть обов'язкове перевірочне тестування для всіх абітурієнтів. Поки в міністерстві не уточнюють формат перевірки – він може бути як у формі ЗНО, так і стандартизованих іноземних тестів.

Якщо рівень абітурієнта буде нижче В1, це не означає, що він не зможе взяти участь в конкурсі на вступ. Але такі абітурієнти повинні будуть до початку навчального року пройти інтенсивну підготовку з англійської. Судячи з Концепції, мовні курси працюватимуть при університетах в очній або дистанційній формі.

А щоб отримати диплом, незалежно від спеціальності, до випуску бакалавр повинен буде володіти англійською на рівні В1+. Для магістрів обов'язковим буде рівень В2.

Частину профільних дисциплін в університетах зроблять англомовними. Для того, щоб школярам і студентам якісно викладали іноземну мову, рівень підготовки викладачів англійської періодично перевірятимуть.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram