По всій планеті урядові планувальними постійно досліджують і готуються до конфліктних сценаріїв, які можуть дестабілізувати їхні країни, кордони чи й навіть цілі регіони.
Часто йдеться про конфлікти між державами, пов’язаними з прикордонними суперечками чи різними національними інтересами. Інші фокусуються на кампаніях підриву, міжнародній злочинності чи тероризмі.
Але іншою проблемою, яка нависає над світовими лідерами, стосується найбільш цінного на Землі ресурсу – води.
У багатьох регіонах світу: від Північної Америки до Близького Сходу і Центральної чи Східної Азії, — зусилля із забезпечення внутрішніх поставок питної води чи угоди про консервацію транскордонних вод тріщать по швах. Оскільки дефіцит води зростає паралельно зі збільшенням населення, зростанням температур і посиленим споживанням. Дослідження Світового банку щодо глобальних запасів води від 2016 року виявило, що цілі регіони можуть зіштовхнутися з падінням ВВП на 6% до 2050 року через втрати, пов’язані з водою, в аграрному секторі, в охороні здоров’я, а також у сфері доходу і власності. Виділені регіони під загрозою – це найбільш населені частини світу з країнами, що розвиваються, з інтенсивними й нестійкими аграрними практиками. В цих регіонах часто відбуваються посухи.
Будівництво дамб у водах поблизу кордонів створюють додаткову напругу і підштовхують країни до територіальних суперечок. Такими видання називає китайську дамбу на річці Ярлунг Гцанпо на півдні Тибету і ту, яку будує Ефіопія. Такі конфлікти можуть початися по всьому світу на тлі більш широких змін у демографії й ресурсах. Згідно з даними Тихоокеанського інституту, лише у 2018 році у світі сталося 18 конфліктів, пов’язаних з водою. Йдеться про все, від насильства під час протестів через управління водними ресурсами до сутичок між конкуруючими громадами за доступ до води. Таких конфліктів буде більше і вони стануть нормою. Тому що водні ресурси споживаються швидше, ніж дощі поповнюють їх у деяких регіонах. А обмеження посилюють давні етнічні, племінні чи міжнаціональні конфлікти.
Делікатні системи обміну між країнами, які розміщені вниз і вгору за течією великих річок можуть занепасти. Це стосується, наприклад, країн Центральної Азії, які ділять між собою Ферганську долину. На додачу, проблеми з безпекою можуть створити внутрішній тиск, що призведе до радикалізації уразливих верств населення.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
