Автори законодавчої ініціативи пропонують створити реєстр засуджених за сексуальні злочини проти дітей, а також запровадити хімічну кастрацію та збільшення терміну покарання для таких осіб.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції в Києві повідомили автори законопроекту №6607 "Діти - квіти життя, а не плід для сексуальної насолоди. Хімічна кастрація - медичний захід, що зупинить педофілів".
За словами однієї з співавторок законопроекту, юристки-кримінолога, викладачки Національної школи суддів України Ганни Маляр, проект було розроблено ще в 2017 році, ним пропонується три ключові зміни до нинішнього законодавства: запровадження реєстру осіб, які вчинили статеві злочини проти дітей, запровадження хімічної кастрації та збільшення терміну покарання для таких осіб.
Так, за зґвалтування дитини законопроектом пропонується покарання у вигляді ув’язнення від 12 до 15 років, а за повторне вчинення такого правопорушення - довічне позбавлення волі.
Юристка нагадала про нещодавній випадок у Кривому Розі, де раніше двічі засуджений за сексуальні злочини проти дітей намагався знову вчинити аналогічний злочин проти 8-річної дівчинки.
“Особи, які гвалтують та розбещують дітей, суттєво відрізняються від всіх інших. Вони не підлягають виправленню. Якщо ми говоримо про крадія чи грабіжника, то термін позбавлення волі достатній для виправлення, але якщо ми говоримо про статеві злочини проти дітей, то ми постійно будемо отримувати рецидив, скільки б ця людина не звільнялась з місць позбавлення волі. Це означає, що покарання має бути іншим”, - наголосила Маляр.
Як зауважив співавтор законопроекту №6607 народний депутат Олег Недава (фракція "БПП"), реєстр осіб, які вчинили злочини сексуального характеру проти дітей, буде закритим і підпорядкованим Міністерству юстиції, яке надаватиме дані керівникам закладів, що працюють з дітьми. Інформація до реєстру буде вноситись лише після обвинувального вироку суду.
За словами Маляр, профільний комітет тричі направляв законопроект на доопрацювання заради пошуку балансу між правами осіб, які вчиняють такі злочини проти дітей, та між правами дітей-жертв.
Народний депутат Мустафа Найєм ("БПП"), який також є одним із авторів законопроекту, пояснив, що хімічна кастрація, про яку йдеться у законопроекті, є не покаранням, а добровільним заходом медичного характеру, який людина обиратиме самостійно.
“Людина, яка була засуджена, лише після 9 років відбування покарання може звернутися, щоб їй зробили цю процедуру. Спочатку вона отримує експертний висновок про свою хворобу, а потім суд вирішує, чи варто їй робити цю процедуру”, - наголосив він.
Найєм додав, що така процедура діє майже у всіх штатах США, у Франції, Німеччині, Великобританії, Польщі, Норвегії, Щвейцарії, Естонії, Російській Федерації та Казахстані.
“У більшості країн після введення цієї процедури значно зменшується рецидивний характер таких злочинів”, - підкреслив депутат.
За словами співавтора законопроекту, директора державної установи "Центр психічного здоров'я та моніторингу наркотиків і алкоголю МОЗ України" Сергія Шума, наразі хімічна кастрація - це єдиний засіб, який має доведену ефективність, але також має певне побічні наслідки.
“Будь-яке лікування має побічні ефекти, і ми повинні це прийняти, адже не існує методів лікування жодної хвороби, де б не було побічних ефектів. Саме тому людина має сама прийняти таке рішення”, - сказав він і наголосив, що хімічна кастрація - це не покарання, а один з елементів надання допомоги, який використовують лише стосовно хворих людей.
“Я сподіваюсь, що ми зможемо об’єднати суспільство на підтримку кричущої та абсолютно аполітичної проблеми - глобальне поширення сексуального насильства над дітьми. Проблема в тому, що законодавство повинно швидко реагувати на такі проблеми, і саме законопроект №6607 спрямований на те, щоб протидіяти сексуальному насильству проти дітей”, - наголосила Маляр.
Співавтори законопроекту також висловили сподівання, що профільний комітет (з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності) вже наступного тижня розгляне доопрацьований законопроект разом із доданими до нього висновками від правоохоронних органів та експертів, а Верховна Рада ухвалить його до Дня захисту дітей, 1 червня.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
