У жертв цькування виникає занижена самооцінка і фобії. Можуть з'явитися прояви депресії і нахили до суїциду.
Булінг впливає на психіку всіх учасників, розказує психолог Наталія Носаль, передає Gazeta.ua.
"Не варто з'ясовувати ситуацію з однолітком, який цькує. Це може загострити ситуацію і викликати нові прояви агресії. Наприклад, образи на кштал "ябеда". Перш за все, варто звернутися до керівництва школи, психолога, аби вони втрутилися в ситуацію. Якщо і це не допоможе, — заявити у поліцію Коли дитину цькують, у неї падає самооцінка. Варто записати її на гуртки чи секції, які допоможуть їй повірити у себе. Успіхи у занятті спортом чи творчістю підвищують впевненість у собі", розказує психолог.
У шкільних "агресорів" у дорослому віці може виникати почуття провини. Насильницькі й авторитарні методи поведінки стають нормою. Попри це фахівець радить не залякувати дитину.
"Вона відчуватиме, що сильніший саме так проявляє агресію до слабкого. Тиснути на жалість також не варто, це сприятиме появі презирства до безпорадності жертви. Як покарання, можна обмежити на тиждень користування смартфоном чи доступ до інтернету. Дитина протестуватиме, але батькам варто стояти на своєму до кінця", - радить Наталія Носаль.
Дитині-булерові також варто знайти заняття, де б вона проявляла себе без кривди для інших. Варто обмежити доступ до фільмів та ігор, які можуть нести агресію.
"Не треба очікувати, що син або донька зміняться за один день. Не поспішайте, а підтримуйте дитину на шляху до змін", - каже психолог.
