Великі знижки і чудові дороги: чим дивує Польща

Чому варто вирушити у мандрівку до сусідньої країни та чого варто повчитися у поляків.

Вперше зустрічала Різдво за новим стилем у польському місті Познань та містечку Вжешня, що знаходяться на Сході Польщі. Чимало елементарних речей побуту здивували, а деякі – вразили, пише кореспондентка molbuk.ua.



Знайомство із вокзалом
Як і будь-яке знайомство із чужою країною, знайомство з польськими містами починається з вокзалів. У Познані вокзали зовсім не схожі на українські: замість обшарпаних стін – торговельний центр із багатьма магазинами з одягом, ювелірними прикрасами, книгами.
Поліція тут пильно стежить за громадським порядком: всього за кілька годин, приблизно із 03.00 по 06.00, поки я чекала на свою електричку до міста Вжешні, правоохоронці виганяли із залу очікування всіх безхатьків по кілька разів. Винятків не робили нікому. Громадський порядок тут понад усе.
Навіть на вокзалах сортують сміття і що цікаво, ніхто з людей не кидає папір в урну для пластику. Якщо хтось це і зробить – штрафу не буде, але самі ж місцеві зроблять тобі зауваження.

Шопінг
Перед Різдвом у найбільшому торговому центрі Східної Європи, що у Познані, – "Познання" – шалені знижки. Фірмовий одяг, взуття чи навіть техніку можна придбати майже вдвічі дешевше. Те ж і у продуктових супермаркетах. Цікаво, що у місті немає базарів, як "Калинки", чи стихійних точок. Всі покупки зафіксовані, а кожен покупець отримує чек.

Архітектура
У Познані ніде не побачила жахливо доліплених до старих будинків балконів, які спотворюють антураж. Тут за таке суворо карають. У кожному будинку створено щось типу ОСББ. Хоча поляки сплачують чималу комунальну плату на утримання будинків, але отримують якісні послуги.
Познань сміливо можна назвати містом, де чудово зуміли поєднати стар6і традиції і сучасні архітектурні форми. Відреставровані будинки вражають. У старій частині міста майже немає кав’ярень, як у Чернівцях, а якщо ж і є, то їх вивіски не надто контрастні і не псують загальний вигляд. Візитна карта міста – величезне оглядове колесо, щоправда мені не вдалося на ньому покататися, адже на Різдво воно не працювало.

Як у Познані святкують Різдво
Поляки – один із найбільш релігійних народів Європи, а Різдво для них – одне з найбільших свят. Святкують вони його 25 грудня. Вже о 13.00 24 грудня зачиняються всі торгові центри, розважальні заклади і супермаркети. Тим туристам, хто приїхав, скажімо, 25 грудня, це створює неабиякі незручності. Складається враження, що місто в один момент вимерло. У центрі – ні душі. "Всі поляки зараз сидять вдома. Тут тільки ми і руські", – сказала одна із туристок чоловіку поблизу нас. Майже на всіх католицьких храмах у цей день вивішують національні прапори. Поляки цінують свою історію, тому біло-червоний стяг для них посідає важливе місце у житті.

Дороги і маршрутки
Дороги у Познані і довкола – ні ям, ні вибоїн. Навіть у невеличкому містечку, як Вжешня, з населенням майже вдев’ятеро меншим, ніж у Чернівцях, ідеально прокладено тротуар навіть біля лісу і зроблені острівці безпеки, яких не бачила жодного разу тут.
Вражає і те, як облаштовані "зебри": перш, ніж перейти дорогу, щоб довго не очікувати, у Познані облаштовані біля тротуару кнопки: ти натискаєш і через кілька секунд вже горить зелене світло.

Перед кожним пішохідним переходом – тактильна плитка, яка спеціально покладена для тих, хто погано бачить.

У Вжешні немає тролейбусів чи маршруток. У Познані бачила тільки одну маршрутку і кілька трамваїв, у яких досить цікава система оплати: квиток тут беруть на півгодини-годину. Якщо ти взяв квиток на півгодини, а трамвай, тим часом, застряг у заторі, а кондуктор підловила тебе – готуйся сплатити штраф приблизно 10 тисяч гривень.

Стиль життя
У натовпі можна легко відрізнити українця і поляка. Ми відрізняємося, по-перше, навіть тим, як одягаємось: поляки вибирають недорогий комфортний одяг, а ми – незручний і дорогий. Коли хтось із українців переходить дорогу, то на останній секундах починає бігти, щоби встигнути перейти вулицю, поки загориться зелене світло. Поляки ж, переходячи дорогу, ніколи не збавляють темп, навіть, якщо світлофор показує червоне. Вкінці вони чемно дякують водієві, а він у відповідь киває.

Що вразило
У Познані зустріла величезну кількість українців, але переважно російськомовних. Коли очікували на автовокзалі, наслухалась мільйони історій із життя: хтось приїхав сюди вперше, а хтось тут щороку гостює, хтось на екскурсію, хоча більша частина людей сюди їде на заробітки. Почула, як одна пара із Одеси розказувала жінці з Херсона, що приїхала у Польщу вперше і першого ж дня витратили всі гроші. Чоловіки розказували один одному, скільки заробили минулого року.

Коли вже поверталась в Україну, пасажирський автобус зупинився на вокзалі у Варшаві близько 22.00, проте польської мови там чути не було. Десятки автобусів прямували до України і їхали в них люди різного віку: молоді люди і люди старшого віку – всі поверталися на свята із заробітків з чималими покупками.

У Познані просто на дорогах стоять самокати. Все просто: плати – і катайся скільки заманеться. Не вистачає грошей, значить твоя поїздка закінчилась.
Чому варто відвідати Познань

У місті чудова архітектура і старі будинки – справжній витвір мистецтва.

Перед святами тут можна непогано скупитися, адже знижки – вдвічі, а то і в тричі менші, ніж у нас.



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram