Чому дієти небезпечні для психічного здоров'я: відповідь фахівця з харчування

Якщо після дієти у вас виникають питання, типу: "Чому щоразу замість задоволення від втрачених кілограмів, я отримую ще більше загострене почуття страху знову поправитися?" або "Чому щоразу все складніше умовити себе на цю душевну муку, якою б бажаною не здавалася низька вага?", значить причиною проблем з харчуванням є ваш дієтичний менталітет, пише Womo.ua.

Як виправити ситуацію на психологічному рівні, щоб відчувати себе добре, розповідає психолог-нутриціолог Юлія Копиткова.

Після 16-ти років вивчення теми харчування для мене немає більш очевидного факту – дієти не тільки не працюють, вони крадуть радість з нашого життя, створюють відчуття постійного контролю, поєднаного з постійною тривогою, і ведуть до розчарування собою. Все це не про якість життя! І, звичайно, не про любов і повагу до себе. Давайте розберемося в тому, чому ж дієти не працюють і чим вони небезпечні для психіки.

По пунктах
1. Дієти руйнують стосунки з собою, підривають довіру до свого вибору і мінімізують повагу до власного тіла, виснажуючи його фізичні і психологічні ресурси.

2. Створюють ілюзію контролю над харчуванням, а значить, і над вашим життям, тим самим даючи вам помилкове переконання "Я класна, тільки якщо худа! Я класна, тільки якщо живу за режимом! Я класна, якщо передбачувана і завжди зосереджена на правильній їжі!" і т.д. Це помилково. Насправді ж, дієтичне мислення приносить тривогу і хронічний неусвідомлений стрес.

3. Дієти роблять людей асоціальними, створюючи напруження в стосунках: сімейні вечері стають стресом, зустрічі з друзями – рідкісними, спілкування з колегами – натягнутим.

4. Крадуть час, який ви могли б витратити на хобі, гарне проведення часу, творчість. Все це витісняється постійними думками про те, де купити знежирений сир, стиглий авокадо або житні хлібці до сніданку.

5. Знижують віру в себе, вбиваючи спонтанність вибору, легкість в спілкуванні, безтурботність і гнучкість мислення.

6. Провокують чорно-біле мислення (поділ продуктів на "хороші" і "погані"), а також – на постійний аналіз продуктів і страв, акцентування уваги лише на їжі, а не, припустимо, на успіхи в кар'єрі або успіхи дитини в навчанні і т.д.

7. Дієти знижують метаболізм.

Шляхи звільнення від дієтичного мислення
Таким чином психологічна напруга, яку ми відчуваємо заганяючи себе в строгі рамки режиму, і дієтичне мислення навіть не можна порівняти зі стресами на роботі. Вони набагато гірші! Тому що можуть поступово перерости в хворобу – розлад харчової поведінки. А це вже діагноз, який дуже складно перемогти самостійно, та й не варто. Краще зверніться за допомогою до фахівця, але перш:

1. Визнайте, що у вас є проблема обмежувального мислення.

2. Сформуйте чітке бажання позбутися від деструктивного мислення.

3. Працюйте самостійно над підвищенням рівня усвідомленості.

4. Знайдіть фахівця – психолога з розладів харчової поведінки, інакше ви ризикуєте роками ходити по колу "дієта-переїдання-дієта".

Як вибудовувати особисті кордони: порада гештальт-терапевта
"Тут мені хотілося б детальніше зупинитися на четвертому пункті і розповісти, в чому саме полягає допомога експерта. Отже, психолог, що спеціалізується на розладах харчової поведінки, зможе визначити індивідуальні причини проблем з прийомом їжі і виявити психологічний фундамент проблеми. Він допоможе вам усвідомити "дитяче коріння" харчової залежності, навчитися відчувати різницю між природним голодом і апетитом (психологічною тягою до їжі), скласти структурований список ваших улюблених базових продуктів, який приведе до здорової ваги без обмежень і дієт. Також він навчить розпізнавати ваш тілесний і психологічний опір можливих змін і ставитися до них з повагою, але твердо відстоювати свою, усвідомлену по-новому, лінію поведінки. І головне – вивчити своє ставлення до тіла і виробити звичку поважати його потреби", – підсумувала Юлія Копиткова.

Тим часом психолог пояснив, як справлятися з панічними атаками. За словами Михайла Лабковського, важливо пам'ятати, що навіть від найсильнішої панічної атаки ще ніхто не помер.