Пришили руку заново

21-річному Івану Шешуру, який відрубав руку, коли колов дрова, лікарі пришили її заново. Ще одна операція й Іванова рука не відрізнятиметься від здорової.

...Сьомого березня цього року рубав дрова біля хати 21-річний Іван Шешур із Дихтинця на Путильщині…

– Я був одягнутий у спортивний костюм, коли розмахнувся сокирою, зачепив рукав і лезо цюкнуло по лівій руці, – розповідає хлопець. – Великого болю не відчув. Відрубану кисть замотали в рушник й поклали в поліетиленовий пакет. Із цим обрубком пішли з сусідом донизу – головної дороги...

"Відрубану кисть руки замотали в рушник"

Сидимо з Іваном надворі за столиком біля старенької хати на куті "Ковбиші". Далеко внизу видно Черемош й нескінченні плаї довкола. Іван не помічає цієї краси, а сумно дивиться на ліву руку. Хоча й не скажеш, що вона травмована: ледь видимий контур оперативного втручання, колір – червонявий, як і в правої руки. Щоправда, поворухнути нею Іван ще не може – потрібна ще одна операція.

– Це сталося близько 12.00, я поралася в сараї, коли почула крик сина: "Мамо, ловіть руку!" – згадує Олена Михайлівна, мати Івана Шешура. – Вибігаю надвір і бачу таку картину: син лежить на землі, а його відрубана рука стрибає по тирсі. Кров б’є фонтаном. Я ніколи ще так не кричала. Відрубану кисть руки замотали в рушник, прийшов кум Омелян Северин і повів Івана донизу, а це майже кілометр. Вражена тим, що сталося, чомусь зателефонувала у міліцію, а не в лікарню. Викликала швидку. Напередодні Іван сусідові нарубав дві машини дров, а тут у себе покалічився...

– Болю не відчував, лише коли спускався плаєм донизу, трохи паморочилося в голові, – продовжує хлопець. – На дорозі зупинили якусь машину, а невдовзі побачили швидку, пересіли в неї. В райлікарні надали необхідну медичну допомогу, притулили кисть руки до відрубаного місця, обіклали льодом й повезли до Чернівців. Там в обласній лікарні знову зробили огляд, після чого поїхали до Києва. Добиралися туди шістнадцять годин. Лікарі казали, що потрібно в таких випадках дванадцять годин, інакше кінцівка не приживеться. Швидше їхати не могли, бо потрапляли в затори. Приїхали в інститут Шалімова опівночі. Відразу повезли на операцію, яка тривала приблизно шість годин.

Діагноз – повна травматична ампутація лівої верхньої кінцівки на рівні зап’ястя. Хірурги не давали гарантії, що рука приживиться. Але зробили все можливе. Перебував у клініці з 8 березня до 12 квітня. Операція коштувала 32 тисячі гривень. Руку відчуваю добре, але поворухнути нею ще не можу – потрібна ще одна операція. Мають зшивати сухожилля. Минулого понеділка мав знову їхати до Києва, але на залізничному вокзалі у Чернівцях хтось вкрав у мене 2000 гривень, був змушений повернутися додому.

"Iван народився в сорочці, він мужній хлопець"

– Друга операція коштуватиме ще 20 тисяч гривень, сподіваємося на допомогу райлікарні, бо у нас таких коштів немає, – додає Олена Михайлівна, багатодітна мати, яка народила і виховала восьмеро дітей. – Сина самого в далеку дорогу не відправлю. Молюся за лікарів-рятівників щодня ! Якби не вони, син залишився б без руки. Велике їм спасибі!

– Іван народився в сорочці, він мужній хлопець, – каже Вадим Чорний, лікар-хірург відділення мікросудинної та пластичної хірургії Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. Шалімова. – Операція була успішною, але ще треба лікуватися.
Як повідомив головний лікар Путильської центральної районної лікарні Михайло Дячук, з районного бюджету на друге оперативне втручання буде виділено 17 тисяч гривень.

– Це не перший такий випадок у нашому селі, – каже Микола Труфен, сільський голова Дихтинця. – Два роки тому відрубав руку на циркулярці ще один молодий односельчанин. Протягом двох годин літаком його відправили до Києва. Хірурги інституту Шалімова приживили кінцівку, й чоловік нині має нормальну руку.
Василь Гринюк