Люди, які не компетентні в геральдиці, чомусь вважають, що створити герб – справа легка.
– Та щоб створити герб чи прапор, потрібно щонайменше півроку, – розповідає Володимир Денисов, автор багатьох гербів сіл та містечок Буковини. – Графічне зображення повинно символізувати те, що притаманне конкретному населеному пункту. Це може бути історична подія, легенда, потайний символ, святе місце. Щоб довідатися про них, потрібно знайти першоджерела, зустрітися зі старожилами, істориками. Повірте, це нелегка праця, яка в нас коштує копійки, якщо порівнювати з європейськими мірками.
– Ви створили новий герб Хотина, взявши за основу старий. Чому?
– Потрібно було врахувати сучасні вимоги міської української, європейської та світової геральдики. На червоному тлі у верхній частині зображені золоті (жовті) хрест (символ христової віри) та півмісяць (символ ісламу), який увінчує середню вежу срібної (білої) фортеці. Дві інші мають по турецькому військовому бунчуку. Між хрестом і півмісяцем – дві срібні схрещені шаблі, які символізують тривалу боротьбу між польсько-українськими та турецькими військами й остаточну перемогу над ними. У народних повір’ях хрест і півмісяць уособлюють добро й зло, шаблі – боротьбу й перемогу добра над злом, якщо хрест розташований вище півмісяця, зображеного ріжками догори в перевернутому вигляді. Ці прості символи розповідають героїчну історію Хотина.
Кожний колір у геральдиці має багато високих значень. Червоний – колір козацької слави. А ще він означає любов, мужність, сміливість і великодушність. У нижній частині герба під зображенням фортеці є так звана база синьої барви. У старовинній геральдиці синя (блакитна, лазурова) барва втілює чесність, вірність, бездоганність, а також пов’язана з небом, повітрям. У цьому разі вона означає воду, річку Дністер. Золота (жовта) барва уособлює могутність, силу, багатство, постійність, шляхетство, віру, справедливість, милосердя, а ще сонце, пшеницю. Повний герб Хотина завершують розташовані нижче картуша дві схрещені старовинні бронзові гармати й шість срібних ядер у переплетінні із зеленим буковим листям, що засвідчує козацьку звитягу й приналежність міста до Буковини.
Хоругва, або прапор міста, яку теж розробляв, – це квадратне полотнище, на червоному тлі якого розташовані золоті (жовті) хрест і півмісяць, між ними схрещені срібні (білі) шаблі. Під півмісяцем – зображення білої фортеці, на двох крайніх вежах якої – по бунчуку. Полотнище має синю канву.
– Ви разом з Орестом Криворучком створювали й герб Буковини...
– 1994 року при Чернівецькій облраді ствроили комісію з питань опрацювання герба області. Ескізи розробляли ми двоє. Підготували понад десяток різних варіантів. Особливо цікаво виглядали проекти з використанням голови зубра – давнього символу історичних земель, які формують сучасну область (Буковини та Північної Бесарабії). Однак комісія цей знак чомусь вважала винятково молдовським (безпідставно, бо в українській геральдиці він також має давні традиції), тому було вирішено створити герб на основі нових символів. Перевагу надали гербу Ореста Криворучка.
– Ви – автор і герба митрополита Чернівецького й Буковинського УПЦ.
– За основу нового герба взяв образ великомученика Іоана Сучавського, який є покровителем Буковини, де на срібному тлі щита розташовано, найдостовірніше, взяте з ікони півфігурне його зображення із золотим хрестом у правій руці й зеленою пальмовою гілкою, символом перемоги за віру над своїми мучителями, у лівій. Червоний плащ святого за канонічною традицією означає "великомученик". Герб увінчує золота митра в поєднанні з білим омофором, на якому бачимо три золоті хрести, золотий архієрейський жезл і золотий восьмираменний хрест, які є знаками церковного самоврядування на згадку про те, що митрополія мала права автокефалії. Під щитом розміщені зображення одинадцяти золотих восьмипроменевих зірок, які символізують кількість монастирів.
Найгірші герби –
у білорусів
1997 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про місцеве самоврядування", стаття 22 якого гласить: "Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості й традиції". Але чи користуються таким почесним правом органи місцевого самоврядування?
– На жаль, такої ініціативи мало, – каже Володимир Денисов. – Коли геральдичною комісією в області опікувався покійний Сергій Вишняков, який був заступником голови ОДА, геральдична справа не стояла на місці. А нині на неї махнули рукою. Навіть не всі великі села мають свої герби й прапори. Райцентри й містечка мають, але часто ці символи не відповідають канонам геральдики, а є "вінегретом". Наприклад, це стосується Вашківців на Вижниччині. Тому все залежить від керівників місцевих органів самоврядування. Наприклад, на високому політичному й технічному рівнях це роблять у Румунії та Польщі, найгірше – у Білорусі й азіатських країнах колишнього Союзу. Наразі ж працюю над розроблянням гербів кількох сіл Хотинщини. Герби довершені тоді, коли мають прості й довершені символи, їх можна надрукувати, вишити й вирізати з дерева.
Василь Гринюк
З ДОСЬЄ "МБ"
Володимир Денисов
народився 29 березня 1951 року в Росії.
Закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва й Одеський педагогічний інститут імені В. Ушинського.
Його творчі роботи є в приватних колекціях та музеях України, США, Росії, Німеччини, Польщі та інших країн.
Член національної Спілки майстрів народного мистецтва України.
Член Українського геральдичного товариства.
