У мікрорайоні Гравітон один із невеликих продуктових магазинів зажив великої популярності. Тут завжди чималі черги. Але продавці працюють настільки вправно, що чекати доводиться кілька хвилин. "Я вже 15 років купую продукти в цьому магазині, – розповіла пенсіонерка Марія Іванівна. – Усі продавці – подружжя Ольга та Дмитро Бадічели, сестри Лариса та Ліля Стрілецькі – люди віруючі, ніколи не обмануть, завжди ввічливі та усміхнені. Вони стали для мене близькими людьми. Якщо не вистачає грошей на хліб, кажуть: "Беріть, а гроші принесете, коли зможете".

"Пенсіонерам даємо хліб і молоко в борг"

– Треба працювати так, як пишуть у Біблії, ніби ти це робиш для Бога. Щоб людина виходила з магазину задоволена. Колектив у нас віруючий, немає суперечок та непорозумінь. Це дуже допомагає в роботі, – запевнила продавець Ольга БАДІЧЕЛ. – Ми з чоловіком працюємо в цьому магазині вже понад 15 років. Я маю вищу освіту, закінчила Київський торгово-економічний інститут, а Дмитро – комерційний технікум із червоним дипломом. Найперше, про що дбаємо, це свіжість продуктів, чесність і порядність стосовно покупців. Адже зневірившись один раз, вони більше до нас не прийдуть. Ми завжди кажемо правду, і покупці нам вірять. Якщо термін реалізації продукту минає або він неякісний, одразу ж знімаємо з продажу.
Часто батьки посилають до магазину своїх дітей, навіть дошкільного віку. Дають їм по 50, 100, 200 гривень. "Намагаюся обслужити маленьких покупців без черги, решту зав’язую в пакетик і прошу віднести її додому. Жодного нарікання від батьків ще не було, – каже пані Ольга. – Хоча всіляке буває. Нині люди часто ображені на життя, мають чимало проблем. Тому можуть підвищити голос, проявити невдоволення. Але я змовчу, намагаюся вирішити все мирно й тихо. Інколи молоді батьки не мають змоги купити дитині солодощі, а вона починає плакати. Мені жаль дивитися на це. Дам від себе цукерку – і дитина заспокоїться. Один хлопчик постійно приходить до чоловіка за цукеркою й просить ще одну для маленької сестрички. Кілька років тому ми продавали ковбасні вироби кілограмами. А нині люди беруть одну-дві сосиски. Якщо в когось немає грошей на хліб або молоко, даємо в борг. Найчастіше це трапляється з пенсіонерами. У кожному з них я бачу своїх батьків, які теж рахують кожну копійку. Нужденним і бідним даємо хліб і молоко за поману, як кажуть на Буковині. Господарі дозволяють це робити".

"Робочий день починаю й закінчую молитвою"

– Більшість своїх покупців знаємо в обличчя, як їх звати, хто що братиме, – продовжує Ольга. – Живемо їхніми проблемами, радіємо й сумуємо разом із ними. У когось весілля, у когось дитина або внучка народилася, а хтось втратив близьку людину. Нещодавно в наших постійних відвідувачів розбився син на машині. Я плакала разом із мамою.

Йдучи до магазину, мешканці кажуть: "Йду до Діми", – маючи на увазі продавця Дмитра БАДІЧЕЛА. "Я все життя пропрацював у торгівлі. Можна сказати, що маю дар продавця від Бога, – сміється Дмитро. – Треба любити свою роботу. Тоді все вдається і є позитивний результат. Свій робочий день починаю й закінчую молитвою. Якщо ненароком ображу покупця, наступного дня прошу в нього вибачення. Спочатку вивчаю людину, яка заходить до нашого магазину, ді­-
знаюся про її смаки, характер. Продавець повинен бути психологом. Адже за день обслуговуємо до тисячі відвідувачів. Із роками приходять досвід і навички. Вже автоматично беру з полиць продукти, рахую гроші, даю здачу. Можу на око відрізати необхідний шматок ковбаси або сиру, ніколи не помилюся. До магазину приходять за продуктами мешканці віддалених районів, навіть із центру. Кажуть, що почули про нас від знайомих. Скажімо, дві сім’ї приїжджають щотижня й купують усе необхідне, ніби в супер­маркеті. Покупці впізнають нас на вулиці, вітаються, дякують. Це приємно".

Наприкінці нашої розмови пані Ольга щиро зізналася: "Нам із чоловіком подобається наша робота. Постійно зустрічаємося з людьми, дізнаємося багато нового. Щодня дякуємо Богові, що він дав нам таких порядних, доброзичливих господарів і покупців". 
Надія БУДНА

Поради продавцям
від Дмитра Бадічела

 Повністю віддаватися роботі, любити покупців, цікавитися їхніми справами.
 Якщо образив когось, попросити вибачення.
 Якщо покупець висловлює невдоволення, краще промовчати й вирішити все мирно.
 Ніколи не обманювати покупця, бо наступного разу він не прийде до вас.