Всесвітній день музеїв (18 травня) у Чернівцях не святкують. Тому на привітання завідувач відділу природи краєзнавчого музею Ігор Скільський не очікує. Він, до речі, єдиний на Буковині орнітолог (спеціаліст із вивчення птахів).
Опудалу ведмедя – сто років
Про птахів Ігор Васильович може розповідати годинами. На жартівливе запитання, що їх, напевно, любить найбільше, сміється: "Й інших тварин також".
У відділі природи він працює понад 20 років. Пам’ятає ще ті часи, коли до музею були черги: щодня до міста прибували екскурсії з усіх кінців Союзу. "Нині люди більше думають, де заробити би грошей. Їм не до музеїв", – каже Ігор Скільський.
Зали відділу природи – найулюбленіші серед відвідувачів, особливо серед школярів. Опудало ведмедя через це... без зубів.
– У ведмедя постійно зуби виривають, – розповідає Ігор Васильович. – Ми їх навіть не вкладаємо вже, бо це безглуздо. Опудало ведмедя отримали у спадок від Крайового музею, йому сто років. Розповідають, що нижня щелепа у нього несправжня. Тому відколи пам’ятаю, зуби були з гіпсу. Очевидно, відвідувачі хочуть спробувати зуб на міцність...
Щодо дрібної шкоди – діти не змінилися. Але стали більш інформованими та практичними. Можуть запитати, наприклад, скільки коштує опудало. Чи про те, чи справжні роги в оленя або замість них – вистругані з дерева.
Ігор Васильович розповідає, що улюблені експонати чернівчан – великі.
– Можна демонструвати якусь дрібненьку унікальну комашку, яку, наприклад, знайшли вперше за двісті років, але таке цікаво для науковців, а відвідувачів цікавлять великі експонати. На жаль, через брак коштів не маємо опудала вовка. Колись узяли дозвіл у міністерстві навколишнього природного середовища, щоб виготовити опудало зубра. Але міністерство захотіло порівняно велику суму відшкодувань, якої не було у музею.
Окрім того, що Ігор Васильович – професійний музейний працівник, він один із понад 50 активних орнітологів України. Бінокль із 12-кратним збільшенням, штурмовка, фотоапарат – так виглядає орнітолог в експедиції, які він здійснює у вільний від роботи час.
Для горобця їжа з барвником – смертельна
Ігор Васильович розповідає, що в місті катастрофічно поменшало сорок. Зменшується й кількість хатнього горобця, як і в країнах Європи. Причина – відсутність місць для гніздування. Та головне – птахи харчуються відходами їжі, де багато барвників та емульгаторів. Для крихітного горобця така доза часто смертельна.
Зникли з Буковини хижі птахи орлан-білохвіст (одна пара гніздилася до 1960-х років біля Чорнівки), орел-могильник (виявляли на Сокирянщині), а також строкатий кам’яний дрізд (перестав гніздитися на берегах Дністра після будівництва Дністровської ГЕС).
Облюбували Чернівці і великі голуби припутні, із великими білими плямами на шиї та крилах. Якщо 20-25 років тому вони гніздилися за межами населених пунктів, то протягом останніх п’яти-семи років емігрували в міста і села, зокрема й у Чернівці. Добре у нас: їжа – під ногами, нікуди не треба летіти. У місті можна побачити їх фактично на кожному кроці, де є насадження дерев.
Про що мріє музейний працівник? Ігор Васильович каже, що про виділення коштів на відновлення експозиції (її безпідставно демонтували у 1990-х роках), а також – про те, щоб видати кількатомну працю про птахів Карпатського регіону, яких вивчає майже 30 років.
"Кожному – своє. Ті, хто має заводи-пароплави, можливо, якщо з ними поговорити – не про те мріяли.. Хотіли займатися улюбленою справою – не вдалося..." – каже Ігор Скільський.
Юлія Боднарюк
