Тетяна Буджак, вчителька біології Чернівецького ліцею №3 медичного профілю, працює педагогом уже 20 років. Вона не обмежується лише викладанням предмета: навесні порається з учнями на території ліцею, озеленює її. Жінка вчить школярів любити природу, життя. Бо переконана: знан­ня біології робить дітей добрішими. Бувало, що на її уроки ліцеїсти приносили домашніх улюбленців: хом’ячків, морських свинок – і демонстрували їх усьому класу, розповідали, як доглядають за ними. Або приходили в ліцей із пташеням, яке випало з гнізда, чи з кошеням, якого підкинули "добрі" люди, і радилися з вчителькою – що ж далі робити? Тетяна Віталіївна часто каже: "Важливо не те, щоби ви всі стали вченими, а щоби ви виросли добрими людьми"…

Нещодавно Тетяна Буджак здобула звання найкращої вчительки з біології в області. Тепер готується до березневих змагань за звання найкращої вчительки України.

"Пішла до школи, бо сумувала за дитячим галасом"

– Дуже люблю природу і дітей, – каже Тетяна Віталіївна. – З дитинства мріяла стати дитячим лікарем. Вступала до медінституту, та без успіху. Можливо, тому, що фізику знала слабше, ніж біологію та хімію. Наслухавшись про реалії, що до медінституту можна вступати довго і нудно, згадала, що у мене – велика династія вчителів. Бабуся була завучем школи, викладала фізику та математику, дідусь – директором початкової школи. Вони вчителювали на Херсонщині, звідти моє коріння. Батько, щоправда, не вчитель, але закінчив природничий факультет педагогічного інституту. Не дивно, що у нас вдома був культ природи. Ми дивилися всі передачі "У світі тварин", передплачували журнал "Юний натураліст", читали книжки про природу. Я обожнювала слухати про пригоди мандрівників Миколи Миклухо-Маклая, Вітуса Берінга, Руаля Амундсена, про те, що вони побачили у далеких країнах, з якими рослинами, тваринами зіштовхувалися. Тож, поміркувавши, вирішила: якщо біологія – це предмет, який люблю і знаю найкраще, то й вступатиму на біологічний факультет. В університеті я захопилася науковою роботою і вже думала, що стану науковцем. Але коли залишилася на кафедрі, мені стало дуже сумно. Не вистачало веселого дитячого галасу. Тож врешті вирішила шукати роботу в школі.

"Якщо учні самі приберуть клас, більше не захочуть смітити"

Як же виховати дитину доброю, прищепити їй любов до всього живого? Пані Тетяна переконана: дитина добріша, якщо вона зайнята. Тому ліцеїсти знають: щойно настає весна, всі: від директора школи, вчителів до учнів – йдуть засівати, полоти, засаджувати територію ліцею (а це півгектара). І це їм подобається.

– Часом на зборах батьки учнів заявляють, що це неправильно, щоб їхні діти самі прибирали клас, – зауважує Тетяна Віталіївна. – Та я з ними не погоджуюся. Недарма кажуть: те, що чув, – відразу забув, те, що побачив, – наполовину запам’я­тав, а те, що зробив сам, – запам’ятається назавжди. Якщо учні самі приберуть клас, вони вже не захочуть у ньому смітити.

Своїх учнів Тетяна Буджак спрямовує і на дослідницьку роботу, адже вона – керівник наукового об’єднання "Імпульс". У роботі над своїми проектами, які часто посідали перші місця на всеукраїнських конкурсах, діти досліджували концентрацію чадного газу на ділянці на вулиці Головній біля ліцею. І виявили, що протягом трьох років ця концентрація зросла утричі (від 10 до 13 разів). Усе це – завдяки збільшенню кількості транспорту на вулицях міста. Також школярі обійшли все місто у пошуках цінних дерев-екзотів і налічили їх приблизно десять.
Власну семирічну доньку-першокласницю Тетяну вчителька також намагається якомога більше зайняти. Дівчинка і мови іноземні вивчає, і на бальні танці ходить, і читає багато. Змалку мама водить її до парку "Жовтневого". Там Тетянка годує білочок, пташок.

– Намагаємося виховати доньку в доброті, багато розповідаю їй про тварин і рослини, дивимося добрі радянські мультики "Простоквашино, "Чебурашка і крокодил Гена", "Сіра шийка", – з усмішкою говорить Тетяна Віталіївна. – А коли теплішає, обов’язково всією сім’єю (чоловік у мене, до речі, також біолог) виїжджаємо на природу. Саме з таких дрібниць починається любов до всього довкола. 
Галина МАРКІВ

Найкращі вчителі року на Буковині:
 Дарія Семчук – вчителька української мови та літератури ліцею №3 (Чернівці);
 Олена Боднарюк – учителька етики школи №37 (Чернівці);
 Тетяна Буджак – вчителька біології ліцею №3 (Чернівці);
 В’ячеслав Гавлюк – вчитель фізкультури школи №27 (Чернівці);
 Світлана Онищук – вчителька англійської мови Мамаївської школи.