З понеділка по п’ятницю завідувач хірургічного відділення Путильської районної лікарні Олег Корецький – хірург, у неділю й у свята він править Божественну літургію у церкві, а на дозвіллі пише книжку. Священиком пан Олег працює вже 11 років, хірургом – 17.
– З дитинства хотів стати священиком, – пояснює своє рішення Олег Корецький. – Проте потім так вийшло, що вступив до медуніверситету. Згодом уже шкода було залишати навчання. Закінчив інтернатуру і пішов працювати хірургом. На роботі у лікарні відчув, що самого тілесного лікування недостатньо і вступив до Богословського інституту.
Спочатку отець Олег працював священиком у церкві села Плоска Путильського району, згодом його перевели на роботу в село Киселиці. Нині лікар-священик проповідує Слово Боже у селах Киселиці та Рижа того самого Путильського району. Каже, що сам Господь так керує, що у великі свята нечасто доводилося оперувати хворих.
– Траплялися випадки, коли робив серйозні операції у великі релігійні свята, – розповідає Олег Корецький. – Але допомагати людям треба завжди: незалежно чи це релігійне свято, чи будній день. Скажімо, до мене приходять пацієнти з виразкою шлунку чи з кровотечею. Не допомогти людині – гріх від Бога і порушення лікарської етики.
– Ніколи ще не оперував людину без молитви, – зізнається хірург Олег Корецький. – Перед операцією завжди правлю Службу Божу та читаю молебень за здоров’я хворого. Крім того, з мого благословення пацієнти також самі читають вдома молитви та акафести до святих, які їм допоможуть. Бог завжди допомагав: хворі у мене не помирали. Хоча були і важкі випадки. Пригадую, кілька років тому разом із головним лікарем ми оперували чоловіка, який впав на бензопилу та розрізав упоперек черевну порожнину. Операція тривала приблизно чотири години. З Божою допомогою цей чоловік видужав і пішов додому своїми ногами.
Олег Корецький розповідає, що священики, які працювали хірургами, не дивина. У давні часи багато людей так практикували.
– Цілитель Пантелеймон чи Агапій Києво-Печерський теж були одночасно і лікарями, і священиками, – каже чоловік. – Вони вважали, що лікування лише тіла – півсправи, треба лікувати і душу, і тіло разом.
У свої 39 років Олег Корецький має трьох доньок. Старша навчається в університеті, середня – у школі, а наймолодша ходить до дитсадка. Чоловік ніколи не був у відпустці. "Іноді беру планову відпустку на роботі у лікарні, але священики відпустки не мають", – розповідає.
Крім того, священик-хірург зараз пише книжку. Матеріали для нової книги збирав у церковних архівах та бібліотеці.
– Моя майбутня книжка – про історію Киселицівської церкви, де я працюю священиком, – каже Олег Корецький. – Це єдина в Путильськму районі церква, яка збудована з каменю.
Олег Корецький розповідає, що сили та натхнення черпає допомагаючи людям та працюючи в церкві.
– Під час Богослужінь відпочиваю духовно, – каже Олег Іванович. – На позитивний внутрішній стан впливають молитва, тиша та церковний пісноспів. Нових сил та енергії також дає допомога людям.
Марина КОРПАН
