Завідувач науково-реставраційного відділу Чернівецького художнього музею Володимир Краснов почав реставрувати рідкісну ікону "Святі великомученики Харлампій та Іоан Воїн". Щоби відродити цінне полотно, яке перебуває у вкрай занедбаному стані, майстер працюватиме з лупою, мікроскопом і скальпелем. Відреставрувати ікону планує за рік. Загалом майстер відреставрував кілька сотень старовинних картин та ікон, зокрема в Чернівцях – до 100.
Реставратора благословляють священики
Велика старовинна ікона розгорнута на столі. Крізь витерту фарбу ледь-ледь проглядаються фігури святих. У центрі зображений на повен зріст священомученик Іоан Воїн, справа – ще один мученик Харлампій. Над ними – погруддя Ісуса Христа в оточенні трьох пар херувимів. У правому нижньому куті відірвано чималий шматок полотна. Посередині ікона зшита з двох частин. "Ікона перебуває у вкрай занедбаному стані, – каже реставратор. – Загальні втрати становлять приблизно 70 відсотків. Ікону потрібно вилікувати, як хвору людину, і дати їй друге життя. Хочу попросити священиків, щоби вони благословили полотно і мене на цю роботу. Мені також потрібна їхня допомога у відновленні біблійного тексту, який стерся".
На кожну картину та ікону, які реставрують у музеї, заводять паспорт. Наприклад, хто автор, звідки вона, в якому стилі написана, в якому столітті, який матеріал використано, які втрати і таке інше. "Про ікону великомучеників маємо мало відомостей, – зізнається пан Володимир. – Знаємо, що її знайшли в селі Атаки Хотинського району. Десятки років вона зберігалася у музейних фондах. Ікона першої половини ХХ століття. Написана на полотні олійними фарбами. Її розмір 183 на 110 сантиметрів. Автор невідомий. По обличчях і кистях рук святих та технології видно, що це академічне зображення. Реставрують старовинні картини та ікони за спеціальною технологією. По кожному твору можна писати наукову дисертацію і захищатися. Спочатку робимо "рентген" полотна червоними ультрапроменями. Бо інколи під ним знаходиться ще одна прихована робота. Досліджуємо фарбове та грунтове покриття. Робимо фотофіксацію з лицевого і зворотнього боків та окремих фрагментів. Потім починається поступове відродження. Усе треба робити вкрай обережно, щоби полотно не розлізлося під руками і щоби повністю не осипалися фарба та грунт".
"Щастя бачити, як відроджуються обличчя святих"
Найзначиміша робота Володимира Краснова – реставрація унікальної ікони ХІХ століття "Святий град Єрусалим" розміром 224 на 153,5 сантиметра. Над нею він працював п’ять років. Зараз її можна побачити в одному із залів музею. "Ікона була повністю деформована, не вистачало цілих фрагментів, – пригадує майстер. – Відродити її мені допомогли священики Свято-Духівського собору, зокрема владика Мелетій. Коли вони дізналися, що я реставрую цю ікону, прийшли подивитися. Сказали, що її назва "Житіє святих" неправильна. І порадили назвати "Святий град Єрусалим". Владика Мелетій їздив до Єрусалима, звідти привіз для мене багато матеріалів. Виявилося, що ікона справді була написана іконописцями в цьому святому місті. Вона унікальна і єдина в світі".
Десятки років старовинні картини та ікони чекали на своє відродження, бо в Художньому музеї не було професійного ресторатора. "Прийшов сюди працювати 1988 року й одразу взявся за реставрацію рідкісних творів, – розповідає Володимир Краснов. – Доти стажувався у багатьох відомих художніх інститутах та академіях. За реставрацію надзвичайно складних полотен для Харківського художнього музею отримав другу категорію реставратора станкового олійного і темперного живопису на полотні. Згодом мені присудили першу категорію".
Стати художником-реставратором Володимир Краснов мріяв ще з дитинства. Він народився у Чернівцях на вулиці Рєпіна, що вважає знаковим для себе. Пізніше навіть реставрував картини відомого художника. І в Чугуєві, де народився Рєпін, організував свою персональну виставку. "Вдячний Богові, батькам і педагогам, що збулася моя мрія, – роздумує пан Володимир. – Малюю картини, повертаю до життя старовинні полотна та ікони. Це велике щастя – бачити, як під твоїми руками відроджуються обличчя людей та святих, зеленіють дерева, зацвітають квіти. У фондах музею є ще чимало старовинних ікон, які чекають на своє відродження. Хочу відреставрувати ікону "Страшний суд". Її довжина – 4,5 метра, ширина – півтора метра".
Надія БУДНА
З досьє "МБ"
Володимир Краснов, член Національної спілки художників, заслужений працівник культури України.
Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут 1984 року. Згодом був завідувачем кафедри реставрації творів мистецтва цього закладу.
Працював у Харківському філіалі державних науково-дослідних реставраційних майстерень та Харківському художньому музеї.
З 2003 року – завідувач науково-реставраційного відділу Чернівецького обласного художнього музею.
