Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
«То було пекло…»
"Люда, мене увозять у Германію… Ти жди мене, я вернуся. Гребінки. Цукровий завод. Бліновським", – 1943 року 20-літній юнак Володимир ШАРЛЕЙ крізь щілинку у переповненому вагоні із в’язнями викинув сірникову коробочку з маленьким клаптиком паперу. Коробочку підняла невідома людина і… З села до села, з рук у руки люди передавали коробочку. І через три місяці кохана все-таки отримала записку! Чоловіка, який заради неї здався гестапо, жінка дочекалася аж 1945 року. А Володимир Іванович пережив жахіття Бабиного Яру та… вижив після медичного експерименту у страшному концтаборі у Дахау.

"Заради любові можна відправити себе у вогнище"

Про пережиті страхіття 90-літньому Володимиру Івановичу розповідати важко – тремтить голос, душать сльози... З чоловіком, який уже багато років живе у Чернівцях, ми зустрілися у його оселі. Стіни його кімнати у картинах – чоловік щодня малює. Серед картин – спогади про пережите.

– Родом я із села Гребінки, що біля Києва. Коли навчався у школі, дуже сильно покохав дівчину Людмилу, – пригадує Володимир Іванович. – Коли закінчив школу, вступив до Київського інституту енергетики. Але почалась війна, і навчання довелось залишити – я повернувся у рідне село. Працював на цукрозаводі. Мій батько був партійцем, і, щоби мене не чіпали німці, я одружився. Нам із Людою дали кімнатку. Ми прожили щасливо шість місяців – до березня 1943 року. Можливо, мене не чіпали б, якби за 12 кілометрів в Устинівському лісі не виявили партизанську групу. З Києва на трьох великих машинах прибули люди з СС – подумали, що я причетний до приходу партизанів. Вночі прийшли до нашого будинку. Пам’ятаю: важкі черевики гуркочуть по сходах, чути німецьку мову… Я втік, але СС забрало Людмилу в одній нічній сорочці. Дорогою били прикладом у спину.

Чоловік хустиною втирає сльози. Через кілька хвилин пояснює: "Скільки років уже минуло, а я згадую – й усередині все тремтить! А як взяти себе у руки, коли згадую, що забрали мою кохану?! Їй же тільки 18… Я дуже любив. А заради любові себе можна відправити у вогнище!"

Чоловік мав можливість втекти, але… Він здався. Людмилу випустили, а його забрали – гестапо повезло у Бабин Яр.
"Нічого страшнішого у житті не було"

У набитому вагоні привезли на товарну станцію. Тут людей одразу посадили в оббиту бляхою вантажівку. Дорогою задихнулося кілька осіб.

– Виходжу і бачу перед собою глиняну стіну з віконною дірою, із тієї діри хтось простягнув худесеньку руку. Потім чую хриплий голос: "Сидор, дай сидор!" Сидор – це сільська торбинка з їжею, у яку клали шматочок хліба із салом. Потім я побачив лице прохача і вжахнувся. Скільки буду жити, буду пам’ятати: немов мумія стояла переді мною – у людини було страшенно худе жовте лице… У якусь мить у мене з’явилася думка: "Я потрапив у пекло". Але дивлюся нагору і бачу голубе небо, а навколо – зелені дерева, а значить, це не пекло. А що ж тоді? Це був Бабин Яр.

Полонених загнали у погреби (знаходилися біля Дніпра метрів за триста від того місця, куди у 1941 року падали трупи розстріляних євреїв). Разом з іншими Володимир пробув у погребі близько місяця. 1943 року їх змусили засипати піском тіла загиблих – німці готувалися до відступу, замітали сліди вчинених звірств.

– Нічого страшнішого у моєму житті не було, – зізнається чоловік. – Нас випускали з погребів і… Ми йшли по присипаних трупах, ще більше їх засипали піском. Від жахливого смороду паморочилося у голові… Після цих жахіть однієї ночі нас розбудили і знову запакували у товарняки – на Німеччину. Уже і не знаю, де у ті пекельні дні роздобув клаптик паперу і на ньому залишком простого олівця написав Людмилі ту саму записку …

У таборі заразили малярією

Їхали майже дві доби. Їсти не давали – лише пили воду. Коли прибули, усіх вишикували у шеренги.

– Я оозираюся і бачу перед собою двоповерхові будинки, – продовжує розповідь Володимир Шарлей. – Навколо – клумби з квітами, чистенькі алеї… Пройшли ми цей затишний куточок і вперлися у ворота, на яких німецькою написано "Dachau". Моторошно стало, коли метрів за тридцять від воріт біля будиночка помітив, що височіє велика чотиригранна труба. Потім ми дізналися – це труба крематорію.

У таборі видали штани, сорочку та куртку – у смужку.

– На форму відразу причепили номер, свій не забуду ніколи – 51648, – чоловік вимовляє номер німецькою мовою. – Поряд біля номера – літера R, що означало "росіянин". Вінкель був червоний, це означало, що я – політичний в’язень…
У бараці жило осіб 80-90. Тоді чоловік ще не здогадувався, що табір – один із найстрашніших з концентраційних таборів у Німеччині, що у ньому проводять страшні медичні експерименти.

– Через місяць після мого життя у таборі стався страшний випадок – якось після обіду у бараку пролунала команда шикуватися. Мене та Сергія – чоловіка із Джанкоя – забрали, – каже Володимир Іванович. – Ми вийшли і пішли у бік крематоріїв. Потім зайшли до приміщення, у якому були дві великі бетонні ванни – одна порожня, інша – з водою. Напроти – довгий стіл. На стінах – довгі ланцюги і ще щось, немов кінська збруя. А потім перед нами відкрили двері, і ми зайшли до приміщення, яке нагадувало лабораторію – стелажі, численні баночки з різними етикетками. Пам’ятаю: нас зустрічає чоловік у білому халаті років 50. Я глянув на нього, і він усміхнувся якоюсь нелюдською посмішкою – це була посмішка диявола. Нас попросили роздягнутися до пояса, провели медичний огляд. Потім ми з Сергієм сіли у крісла, руки нам прив’язали до ручок, розвернули нас до стіни. Раптом я відчув, що мені щось поклали на плечі. Поряд сидів Сергій, і я помітив, що у нього на плечах – велика скляна медична банка, а у банці... величезний комар! За мить у себе на плечах відчув два укуси. Це потім я вже дізнався, що то був тропічний комар і нас навмисне заражали малярією... Після цього нас відвели в окрему кімнату і сказали, що можемо спати, відпочивати, а їсти дадуть. Аж тут почалося – то страшний холод, то дихати від жару не можу. У перші три дні я думав, що не виживу. За вісім днів я зовсім згорів. Потім нас із Сергієм розлучили, я і досі про нього нічого не чув. Як тоді було: або вижив, або не вижив.

Володимир Іванович вижив, і його після експерименту направили у трудовий табір. Командири доручили прибирати територію. Одного разу чоловік глянув у дзеркало і… не впізнав себе! Про цю мить він згадує коротко: "Не знаю, із чим це порівняти, на кого я тоді був схожий. Просто скажу, що це був липень 1943 року, і мені було двадцять. Вижив".
Про експерименти до того часу чоловік і гадки не мав.

– Німці – дуже акуратні, – підсумовує Володимир Іванович. – Якщо хтось і кричав, а кричали там страшно, то ніхто нічого не чув. У маленьких камерах знущалися, а наступного дня просто ішов дим з комина… А хто там витримував ті звірства? Хто туди потрапляв, ніхто уже не повертався…

1945 року американці звільнили табір. Коли чоловік повертався додому, Людмила про це вже знала – зустріла його на станції в Устинівці: "Коли ми побачилися – просто довго дивилися одне одному в очі, навіть не наважувалися поцілуватися…" З роками у них народилося троє дітей. Дружини уже немає серед живих, але тішать онуки...
Валерія Чорней

ДОВІДКА
Дахау – один з перших нацистських концтаборів у Німеччині.
Був розташований в однойменному баварському селі за 12 миль від Мюнхена. Діяв з 20 березня 1933 року.
У Дахау перебували понад 200 000 в’язнів з понад 30 країн. З них близько третини – євреї.
У Дахау загинули 32 тисячі 99 в’язнів і ще майже 10 тисяч в його філіях, переважно від хвороб, недоїдання, самогубств, вбивств, тортур тощо.
У таборі проводили медичні експерименти над сотнями в’язнів.
29 квітня 1945 року табір звільнили війська США.
Рейтинг:
(голосів: 1)
1-12-2011, 12:52
Коментарів 0 Переглядів 2397

загрузка...
Каспрук подав позов до суду про визнання своєї відставки незаконною
Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду справу про відставку Каспрука, засідання вестиме суддя Олег Боднарюк
Неефективно освоїли бюджет: на Буковині та Кіровоградщині знайшли порушень на 150 млн грн
За результатами аудиту, Чернівецька область неефективно використала кошти освітньої субвенції з держбюджету
Популярне Коментують
• Новини
Ти гі…но, нє – ти: прийшов сторож і всіх вигнав. Блог Мостіпаки
Про головні політичні події минулого тижня - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Зберегти тепло допоможуть котли від "ІнсталПро" (на правах реклами)

Кожен власник будинку чи квартири прагне зменшити витрати на опалення та гаряче водопостачання власного житла
ТОВ "Бібі фешн" запрошує на роботу (на правах реклами)

У зв’язку з розширенням виробництва ТОВ "Бібі Фешн" оголошує додатковий набір на посади
ЧТЕІ КНТЕУ – понад 50 років на ринку освітніх послуг Буковини (на правах реклами)

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету – заклад вищої освіти, який функціонує на ринку освітніх послуг Буковини понад 50 років
Святкуємо день народження Фірмового магазину в Чернівцях (на правах реклами)

Ми запрошуємо Вас на День народження! 21 липня виконується рівно рік із моменту відкриття магазину! Приходьте на святкування на 9:00 і пориньте в атмосферу знижок та драйву
Канікули з користю: комп'ютерний табір від "ШАГ" (на правах реклами)

Мала Комп’ютерна Академія “Шаг” дає прекрасну можливість поєднати приємне з корисним навіть улітку. Мова йде про 11-денні ненав’язливі заняття, що проходять у захопливій ігровій формі.
Готуй тіло до пляжу: пропозиції у Чернівцях (на правах реклами)

Літо… Сонце… Море… Період відпусток уже розпочався. Нарешті настав час перепочити від повсякденних турбот і побалувати себе приємним відпочинком на березі річки, моря чи океану
Привітання з Днем конституції від "Сварог Вест Груп" (на правах реклами)

Щиросердечно вітаю із Днем Конституції України!
Болить горло? Їжте морозиво
Це хороший метод тимчасового знеболення
Рубрика здоров'я ...