«Я звикла бути в тіні»

Людські долі / Наш гість
56 623
0
«Я звикла бути в тіні»
30 листопада співаку, народному артисту України Назарію Яремчуку виповнилося би 60 років. Перша дружина Олена Шевченко прожила з Назарієм Яремчуком 15 років, народила двох синів Дмитра і Назарія. Нині живе у Києві, працює виконавчим директором фестивалю "Родина" імені Назарія Яремчука, який заснували з синами. Організовує концерти, підбирає репертуар.

Щоправда, про ті роки, жодного разу не розповідала. "Звикла, що перша дружина завжди в тіні. Та і як передати словами, що всі роки любила Назарія. Кохаю і досі…" - зізнається вона.

- Ви познайомилися, коли вам було 17, Назарію – 21 рік
- Звикла бути усе життя в тіні. Виходило так, що давала рух, тішилася успіху Назарія, а коли він досяг його – розлучилися….
Я навчалася в Ужгородському музичному училищі на вокальному відділі у відомого вчителя Андрія Задора, готувалася до вступу до консерваторії. Мала гарні перспективи. Левко Дутківський запросив до "Смерічки". Приїхала, і лише подивилися один на одного ми з Назарієм – зрозуміли, що то на все життя.

Усе разом: творчість, пісні, виступи, плани. Тоді зрозуміла, що повинна йому допомагати – для цього я на цій землі. Що він повинен йти вперед, а я - бути дружиною, музою, порадницею. На мені повинен бути побут, а він повинен рости. Ніколи не пожаліла, що відмовилася від кар’єри співачки, бо моєю мрією став злет і творчий успіх мого Назарія.

Ми не мали грошей, але це було для нас неважливим. Пригадую, побралися, отримали маленьку кімнатку у гуртожитку на вулиці Щорса. Отримали невеличкі зарплати – і до магазину – купувати сковорідки-каструлі. Нам не було кому допомогти: у Назара померли батько і матір, мої батьки особливих статків не мали.
Народилися сини – їх виховували мої батьки, бо робота співаків пов’язана з роз’їздами, але ми постійно приїжджали. Якими щасливими були, коли вдягали з ними ялинку в лісі, коли могли нарешті обійняти після гастролей.

-Та через 15 років усе закінчилося…
- Коли Назар досягнув успіху, щось трапилося… З’явилися біля нього непотрібні люди...

Повний текст інтерв’ю читайте в газеті "Молодий буковинець" за 24 листопада.
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:


Logo
“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Foreningen Ukrainian Media Fund Nordic в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів” в рамках реалізації
грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.
Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”


Copyright 2024. Всі права захищені. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
при розміщенні посилання (для Інтернет-видань - гіперпосилання) на molbuk.ua. Посилання
(гіперпосилання) обов'язкове в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.