Перший президент Буковини, письменник і громадський діяч Омелян Попович народився 155 років тому – 18 серпня 1856 року. За спогадами очевидців, він був для народу симпатичним політиком. "Це дуже важливо, бо нинішніх політиків українці не люблять. На прикладі Поповича ми розуміємо: якби мали справжніх українських політиків, яким болить Україна, ми їм симпатизували би. І ніколи ми не казали би протилежне…" – зауважує історик Ігор БУРКУТ в інтерв’ю "МБ".
Був блискучим дипломатом
– У чому заслуга Омеляна Поповича?
– Найголовніша заслуга у тому, що у момент розпаду Австро-Угорщини він зумів взяти у свої руки формування українських органів влади на Північній Буковині. Коли добігала кінця Перша світова війна, Попович став одним із лідерів українського державницького руху на західноукраїнських землях. Не дивно, що саме його обрали першим президентом Буковини.
– Омелян Попович був одним з організаторів Буковинського віча, коли оголосили, що Буковина хоче приєднатися до всієї України.
– Так, третього листопада 1918 року в приміщенні нинішнього 14 корпусу університету проголосили українську владу на Буковині. До речі, українці виступили за розподіл Буковини з румунами. І ось у цей момент Попович заявив про себе як блискучий дипломат. У нього склалися серйозні ділові стосунки з Аурелом Ончулом, який представляв демократичну румунську громадськість. Однак українська влада тривала трохи більше тижня. Потім увійшли румунські війська, й Попович покинув край. Треба розуміти, що українці не мали серйозної військової сили, здатної відстояти свої інтереси.
"Про Поповича
мають знати більше"
– Чи достатньо оцінений і пошанований Омелян Попович?
– У нас є вулиця імені Поповича, є меморіальні дошки… Можливо, варто започаткувати щось на кшталт науково-практичних конференцій до його ювілейних дат. Можливо, мала би бути премія імені Поповича для державних службовців, які своєю діяльністю сприяли розквіту нашого краю. Також, гадаю, педагогам трохи більше треба говорити про нього. У нас є педагогічний факультет в університеті і чому би там, на факультеті, не давати магістерські, дипломні роботи про педагогічну діяльність Поповича? А чому би комусь не написати дисертацію про Омеляна Поповича? А чому би не видати монографію та науково-популярну книгу? Актуальним було би перевидання праць Поповича. Більше варто розмістити інформації Інтернеті, щоби молодь читала… Попович заслуговує, щоби про нього знали більше.
Валерія Чорней
Довідка
Омелян Попович (1856-1930) – громадсько-політичний і педагогічний діяч і публіцист Буковини, посол до Буковинського сейму 1911-1918 років. У період ЗУНР – президент Буковини, віце-президент Української Національної Ради й голова шкільної комісії. Помер 1930 року у віці 74 років у Заліщиках на території тодішньої Польщі. Щоби відправити по ньому панахиду, група священиків та громадських діячів переправилася вночі через Дністер. Його похорон перетворився на великий громадсько-політичний мітинг проти румунської окупації Буковини. Похований на цвинтарі у Заліщиках (біля нинішньої автостанції). Надгробний пам’ятник на могилі Поповича відновлено 2003 року до 75-ї річниці Буковинського віча.
