У неділю, 14 серпня, на свято мучеників Маковеїв у жіночому монастирі Святої Праведної Анни, що у Вашківцях, відбуватиметься святкова Божественна літургія. Щороку паломники з усієї України йдуть сюди на свято хресною ходою.
Як розповіли в жіночому монастирі, людей збирається кілька тисяч.
Нерідко, щоби встигнути на службу Божу, віряни йдуть пішки добу, а то й більше.
Для людей організують святкову трапезу
За словами міського голови Вашківців Миколи Перча, у неділю біля Анниної гори посилено працюватимуть всі відповідальні за правопорядок служби.
– На свято біля Анниної гори щороку збираються тисячі машин, – каже Микола Перч. – Працівники ДАІ врегульовують заїзди, щоб у разі потреби могла проїхати пожежна чи "швидка". Крім того, із допомогою міської громади для людей організовують святкову трапезу. Для тих, хто не помістився за столом у приміщенні, накривають столи на подвір’ї монастиря.
– Щороку 13 серпня о 06.00, відслуживши молебень, йдемо хресним ходом на Аннину гору, – розповідає священик Свято-Георгіївської церкви села Розтоки на Путильщині Іван СЕМЧУК. – Йдуть на гору не лише дорослі, а й літні люди і діти. Щоби встигнути на літургію, долаємо півсотні кілометрів пішки за добу. У дорозі до нас приєднуються люди з інших сіл. Крім того, в селах, через які йдемо, нас гостинно пригощають смачними обідами.
Як розповідає Іван Семчук, йдучи на гору, кожен із паломників має свою мету. Здебільшого люди шукають захисту та допомоги в Бога від бід.
Люди зізнаються, що паломництво до жіночого монастиря святої Праведної Анни – не марне. Після щирої молитви вони отримують не лише духовне, а й фізичне зцілення.
На колінах лізла на Аннину гору, щоби мама вилікувалася
– Мені тоді було 11 років. Маму нестерпно боліла печінка, – розповідає жителька села Карапчів Вижницького району Валерія НАЙДА.– Скільки не лікували, нічого не допомагало. Дійшло до того, що одного дня мама сказала, що може не витримати того болю і померти. Вирішила на колінах лізти на Аннину гору, щоби мама вилікувалася. Нині вона абсолютно здорова.
Про дивовижне зцілення хворої дівчини на Анниній горі розповідає і 80-річна жителька села Мамаївці Кіцманського району Анна Лакуста.
– 30 років тому на гору привезли дівчину, яка не могла ходити, – пригадує жінка. – Її батьки довго молилися, читали псалтир. А за кілька днів дівчина почала ходити самостійно. Ноші, на яких її принесли, батьки понесли слідом за нею.
Неймовірне зцілення після молитви на Анниній горі трапилося і з 67-річною чернівчанкою Марією Томчинською. Каже, що після молитви до ікони, що плаче, на Анниній горі, змогла ходити. А лікарі прогнозували інвалідність і смерть.
– Мені тоді було 50 років, – розповідає Марія Томчинська.– Дуже боліли ноги, лікар казав, що помру ще до року. Проте минуло 17 років, а я жива й здорова. Після молитви на Анниній горі отримала зцілення. На гору ледве вийшла, а назад збігла абсолютно здорова. (Іван НАЙДА, Марина КОРПАН)
Довідка
У минулому на Анниній горі була жіноча чернеча обитель.
Документально ж відомо лише про храм, який припинив існування у ХХ ст.
Завдяки народному вшануванню Анниної гори 1993 року тут засновано монастир Святої Праведної Анни.
Також біля храму встановили стародавній кам’яний хрест.
Згодом на горі виявили джерело мінеральної води, під горою викопали криницю та збудували каплицю.
За традицією, багато хто з прочан підіймається на Аннину гору на колінах.
