17-річний чернівчанин Віталій Бернадський – справжній вундеркінд. Ще у 10 років він став кандидатом у майстри спорту з шахів. У 15 – міжнародним майстром. Більше у нашому місті жоден шахіст не має такого почесного титулу. Зараз хлопець посідає перше місце серед шахістів-юніорів України, 11-те – у Європі та 19-те – у світі. Він капітан молодіжної збірної України з шахів. Віталій мріє стати найкращим шахістом світу.
Хлопець щодня тренується по 10 годин. До своїх тренувань ставиться, як до роботи. Також він постійно гастролює різними країнами Європи, у яких бере участь у турнірах. Навіть Новий рік хлопець мав зустрічати у Німеччині, куди його запросили на черговий турнір. Та не вдалося відкрити візу, ось кореспондентові "МБ" і пощастило застати шахіста у рідному місті. А через кілька днів хлопець уже буде у Чехії, потім –у Німеччині, а далі – у Франції…
Заради шахів залишив школу
На зустріч Віталій приніс великий оберемок золотих та срібних медалей.
– Вперше зіграв у шахи у п’ять років, – розповідає хлопець. – Я тоді захворів, і коли набридли телевізор, приставки та інші розваги, мама позичила у сусідів шахи. Гра мене дуже зацікавила. І хоча грати тоді ще не вмів, проте довго просиджував над фігурками. Пригадую, навіть вночі спати не міг, так тягнуло до шахової дошки. Цікаво, що у сім’ї Бернадських немає жодного шахіста. Батько Олег знає, як ходять шахові фігури, і на цьому його знання закінчуються. Тому, коли Віталій заявив батькам, що хоче відвідувати шаховий клуб, вони довго сміялися. Та коли зрозуміли, що син не жартує, мама взяла Віталія за руку і відвела до тренера Юрія Морохіна.
Вже через три роки хлопець посів третє місце на міжнародному турнірі у Києві, виграв першість області (2004 рік) та здобув перше місце на Кубку Незалежності-2004…
Щороку ставлення Віталія та його батьків до захоплення шахами ставало дедалі серйознішим. Врешті хлопець зосередився винятково на тренуваннях. Ніде правди діти, закинув і школу. Бував на уроках не більше двох місяців на рік. Решту часу присвячував підготовці та участі до турнірів. Врешті після дев’ятого класу хлопець вирішив залишити навчання та перевівся до вечірньої школи. Мама Віталія спочатку впадала в розпач, намагалася привернути сина до науки, та із цього нічого не вийшло. А ось батько поставився з розумінням.
"Краще бути професійним шахістом, ніж посереднім інженером чи лікарем", – розміркував Олег Бернадський. І оточив сина турботою. Став його тренером-представником. Вирішує всі організаційні питання. Зараз Віталія тренують визнані майстри світу, година їхньої роботи вимірюється сотнями умовних одиниць. Тренування відбуваються переважно через "Скайп", часом зустрічі відбуваються наживо у Європі.
"Не можна боятися свого суперника"
На карті світу легше знайти країну, в якій Віталій ще не побував. Він виступав на турнірах майже всіх країн Європи, успішно зіграв чи не з усіма провідними шахістами-юніорами світу. Поки що ж Віталія у всіх його поїздках супроводжує батько. Він звільнив сина від будь-яких домашніх обов’язків, усе взяв на себе.
– Логіка для гри у шахи має бути залізною, пам’ять досконалою, – пояснює Віталій. – Також шахи – це творчість. Під час гри я творю, це наче візерунок: плетеш те, що підказує фантазія. Звісно, на одній фантазії далеко не заїдеш. Має бути серйозна підготовка, треба тримати у голові сотні розкладок. Головне – не боятися сильнішого суперника. Часто шахісти бояться грати з визнаними майстрами, через це роблять неправильні ходи. Мене ж авторитетом "не задавиш". Мені байдуже, хто переді мною сидить. Я концентруюся на дошці, а не на титулах.
Іноді під час турнірів шахістам доводиться грати по дві партії, кожна з яких може тривати по шість годин.
– Звісно, у майбутньому Віталій обов’язково здобуде вищу освіту, – каже пан Олег. – Але зараз перед нами – інші завдання. Я вірю в сина, і доки житиму, допомагатиму йому і вкладати у нього всі свої сили.
Галина МАРКІВ
Основні здобутки:
шосте місце на Чемпіонаті "Юні зірки світу" (брали участь 12 найсильніших юнаків до 20 років, Росія, 2010 рік);
перше місце на Міжнародному шаховому турнірі (Румунія, Бухарест, 2010 рік);
друге місце серед юнаків до 20 років на Брезова-Open (Словаччина, 2010 рік);
третє місце серед юнаків до 20 років на Міжнародному Open-турнірі (Франція, 2011 рік);
перше місце на Міжнародному турнірі (ID Young Masters, Німеччина, 2011 рік).
