На війні з Росією загинув воїн з Буковини сержант з матеріального забезпечення роти вогневої підтримки Василь Гулей.
Про це повідомила його сестра Оксана Филипчук у фейсбук.
Василь Гулей проживав у селі Прилипче.
"Вася поїхав до Києва на Майдан. Вася пішов воювати. Вася поранений, підлікувався, повертається назад, з повною машиною маминих харчів для побратимів. Про Васю пише преса, і кожне слово підтверджують побратими. У нього золоті руки, які з металобрухту роблять придатні для використання на нулі транспортні засоби, безвідмовне серце, совість, яка панує над усіма "не хочу" й "не можу", свідомість українця, господаря на своїй землі, яку настав час боронити від дикої орди.
Вася повертається додому на щиті…
Я лише в третьому коліні сестра. Втративши рідного брата, я з жахом можу уявити біль рідної сестрички Наталки. Навіть не беруся уявляти біль дружини, біль мами, дітей… Господи… Як воно їм, втратити такого велета духу, таку всуціль наповнену любовʼю людину...", - пише Оксана Филипчук.
Ще у травні цього року 3 батальйон - 94ОБ ТрО 107 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ розповідав історію відважного воїна.
До повномасштабного вторгнення життя Василя було мирним і справжнім: мальовниче село на Дністрі, робота токарем-фрезерувальником, риболовля, власна пасіка, сини та кохана дружина поруч. Але все змінилося в один день.
"24 лютого 2022 року — день, коли Василь приїхав на роботу, а замість змін сказали: "Роботи сьогодні не буде". Тоді він не розгубився — порадився з дружиною і вже 4 березня отримав зброю, ставши на захист стратегічного мосту між Чернівецькою та Тернопільською областями. А через тиждень — нове завдання на Полтавщині", - йдеться у повідомленні.
Василь починав стрільцем, але швидко опанував гранатомет і став опорою для побратимів. Завжди з посмішкою, завжди на позитиві — і в бою, і на зв’язку з родиною. Його поважають всі: за витримку, точність, надійність.
У 2023 році воїн отримав бойове травмування в Луганській області. Перелом, довге відновлення…
Далі повернувся до служби вже у ролі водія, допомога побратимам. Та знову удар — ворожий дрон під час виконання завдання. Нові поранення, нове лікування.
Після реабілітації Василь став сержантом з матеріального забезпечення роти вогневої підтримки.
"Він залишив на цьому світі для життя всіх нас, кого знав та любив - маму, сестру, двох синів, дружину. Василько пішов на війну захищати нашу землю від скажених московитів і робив це добре, як і все до чого він брався. В цивільному житті він був хорошим спеціалістом це знають односельчани і його друзі, воїном він теж був хорошим, за заслуги був нагороджений медаллю, мав декілька поранень та після лікування повертався на передову.
Хочу від себе додати, що він був доброю людиною, відкритим і приємним у спілкуванні з людьми, гідним вихованим чоловіком, шанував маму, тата, родину.", - пише Альберт Яценюк, родич полеглого.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
