«Тут усе розвалюється»: музей АТО в Чернівцях терміново потребує ремонту

Музей АТО в Чернівцях на вулиці Юнацькій, 1, що в Садгорі, був офіційно створений у 2016 році. Але ще з початку війни, від 2014-го, тут діяв своєрідний волонтерський хаб. Його засновники – громадська організація "Крик душі" матерів та дружин військовослужбовців".

Про це йдеться у публікації "МБ" від 16 травня, пише molbuk.ua



Тут постійно збираються волонтери: плетуть сітки, кікімори, збирають і пакують допомогу для захисників на фронт. Самі ж потім те все і відвозять на передову.










У музеї зустрічаються родини військових, сюди приводять на екскурсії школярів. Подивитися є на що: у приміщенні – велика кількість предметів із фронту, світлини, листи бійців. Багатьох із них уже немає на світі...







"Допомагаємо всім із 2014 року"

Та от саме приміщення музею – болюча тема для волонтерів. Будівля просто розвалюється, скрушно кажуть вони. Тут немає опалення, тож узимку дуже холодно. У жінок, які плетуть сітки, мерзнуть пальці під час роботи. Ввімкнути обігрівачі не ризикують: електромережа дуже стара, може не витримати. Так і працюють усі ці роки, та все ж не втрачають надії на те, що влада їм допоможе.

"Музей – це дуже сильно сказано, швидше це у нас музейна кімната, невеличкий волонтерський центр, – зауважує голова ГО "Крик душі" Ярослава Зеліско. – До нас навідуються не лише військові, а й переселенці, постраждалі від війни. Ми допомагаємо всім. Погляньте, скільки тут експонатів. Усе це, починаючи з 2014 року, бійці приносили до музею. Форма, взуття, гільзи та інші речі – це все вони попідписували. У нас стільки прапорів із передової, що навіть не вистачає місця, де б їх усіх повісити. Ось на цій стіні – світлини хлопців, які загинули. Хоча їх набагато більше, але ніде розмістити... Хочемо, щоби тут була пам’ять про кожного. Не маємо права їх забути!"



Стан будівлі музею з кожним роком погіршується, попри постійні звернення волонтерів до влади. Промінчиком світла став виграний проєкт відновлення фасаду й даху музею, який переміг у бюджеті участі у 2020 році. Однак тоді, після огляду приміщення, комісія міськради вирішила, що ремонтувати сам фасад недоцільно, і проєкт потребує більшого фінансування. У 2021 році у мерії виготовили проєкт реконструкції. На той момент його вартість становила майже 10 мільйонів гривень.

"Стільки було задумів!"

У міському бюджеті на 2022 рік врахували витрати на реконструкцію приміщення. Однак через воєнний стан ці кошти перерозподілили. Наразі кошторисна документація потребує перерахунку. У грудні 2023 року на сесії міськради Ярослава Зеліско зверталася до депутатів щодо ремонту приміщення музею АТО. Після цього мер Роман Клічук дав вказівку департаменту інфраструктури та благоустрою здійснити перерахунок кошторисної документації на реконструкцію. Утім, терміни не обумовили.



"Це крутий проєкт на десять мільйонів. Треба було лише його трішки просувати. Ми почали писати, звертатися, але нам відповіли: "Не на часі, Ярославо, війна". А у нас було стільки задумів! Ми навіть хотіли якусь благодійну кав’ярню. Оце б нам зробили, ми були б щасливі. Мені то вже таке, я вже своє, як кажуть, відпрацювала. Але є молодь. Військові приходять, їхні родини, діти. Вони б із задоволенням тут збиралися, спілкувалися", – мріє Ярослава Зеліско.



За її словами, волонтери могли б навіть власними силами та з допомогою небайдужих людей зробити ремонт у будівлі.

"Команда в нас дуже класна, дружна. Є військові, які демобілізувалися. Вони своїми руками можуть зробити все, що завгодно. Маю друзів із Вижниці, Косова, ті дали б дерево, хтось – будматеріали. Але це не вихід зі становища. Приміщення – у власності міськради. Його рано чи пізно заберуть. То як ми можемо тут щось ремонтувати?" – розмірковує Ярослава Дмитрівна.

"Подяки, грамоти є, а ремонту нема"

Проблемою є відсутність опалення в музеї. Але обмежитися лише його проведенням зараз – це не вихід.

"Тут немає до чого чіпляти те опалення, стіни падають, гляньте, які вони подовбані. Усе – стіни, вікна, двері, підлогу – прикриваємо килимами, тюлями, сіточками, щоби не було видно цієї розрухи.

Дивіться, скільки у нас на стінах грамот, подяк від різних установ, влади, організацій. Та тільки й того. Виходить, що грамоти й подяки є, а ремонту нема..." – скрушно зітхає Ярослава Зеліско.



Що каже влада


"Тут уже немає що ремонтувати, треба будувати нове"

Василь Зазуляк, заступник міського голови:

"Ще перед повномасштабним вторгненням ми взялися розв’язувати проблему зі старим приміщенням музею. Робоча група виїжджала на місце, розглядали різні варіанти. Ухвалили рішення, що там немає що ремонтувати: все дуже старе, гниле, і то треба знести. Замовили проєктно-кошторисну документацію. Спроєктували новий волонтерський центр із музеєм АТО. Навіть на той час 10 мільйонів – це були великі гроші для міського бюджету. Але ми розуміли, що це має бути багатофункціональний волонтерський центр для всіх садгірців із музеєм АТО.

І тут почалося повномасштабне вторгнення. Нове будівництво – це третя черга видатків. Таке наразі не фінансують, тож ми не могли розпочати. Та й коштів зараз ніде взяти. Тому це точно вже буде після закінчення війни.

Навіть оновити кошторис проєкту – це також гроші. Навіть якщо ми зараз здійснимо перерахунок і дізнаємося, що реалізація коштує 20 мільйонів. І що, нам від того легше стане?

А відремонтувати те, що є, нереально і недоцільно. Приміщення вже не придатне для ремонту. Там немає фундаменту, все валиться. Його можливо, як кажуть у народі, хіба що підмарафетити, щоби трохи кращим було на вигляд.

Треба зносити ту будівлю і споруджувати нову. Тоді можна буде повноцінно здійснювати все те, що волонтери задумали, і ми в цьому їх абсолютно підтримуємо. Хочемо, щоби там був волонтерський хаб із музеєм, новенький, із гарними просторими приміщеннями, де все-все можна буде робити. Але це все – після війни".

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram