Він виріс під розповіді про українських історичних героїв, став видатним художником, малюючи їхні подвиги, і ніколи не міг жити за кордоном. Життя Миколи Івасюка цікаве, непросте і трагічне.
Нині про цього геніального художника мало хто знає на Буковині. Із приблизно 500 його робіт в українських музеях зберігаються трохи більше чотирьох десятків. Решта – у різних країнах, у приватних колекціях. Наприклад, у колекції іншого видатного буковинця, співака Дмитра Гнатюка.
Досі найяскравішою розповіддю про художника залишаються спогади його доньки Олени, які в 1980-х занотували буковинські учителі історії Гнеп та Дем’ян.
У кредит купив будинок й відкрив художню школу
Ріс майбутній геній-художник у Заставні. Його батько був різьбярем, а мати вишивальницею. Вдома у них часто збиралися люди.
"Розповідали легенди й перекази про опришків Олекси Довбуша, народних месників Лук’яна Кобилиці, одчайдушних запорізьких козаків", – розповідала про свого батька Олена Івасюк.
Миколі Івасюку пощастило з першим вчителем з малювання – ним був відомий художник Юстин Пігуляк. Коли у 1884 році Микола Івасюк вступив до Віденської академії мистецтв, тут на полотні знайшли своє вираження розмови про українських героїв. Івасюк почав творити в історичному жанрі. Згодом його як одного з кращих художників історичного жанру рекомендували для продовження студій у Мюнхенській академії мистецтв. Саме там у 1892 (інші дані – 1894) році він розпочав роботу над найвизначнішим своїм твором "В’їзд Богдана Хмельницького до Києва" (розміри картини – 5,5 на 3,5 метра). Вперше демонстрація картин Івасюка відбулася на виставці Товариства прихильників мистецтва у Львові 1892 року. Через рік із великим успіхом була виставлена картина "Богдан Хмельницький під Зборовом". Вона принесла художникові славу.
1898 року Микола Івасюк одружився з Цецілією Юнг. Вони переїхали до Чернівців.
"Тут у кредит батько купує будиночок, у якому разом із Юстимом Пігуляком організували першу художню школу для бідної, але талановитої сільської молоді з Буковини, – йдеться у спогадах Олени Івасюк. – Там він навчав дітей незаможних батьків незалежно від їхньої національності. Доля мого батька у різний період була то щаслива, то радісна, то сумна і журлива. Він над усе любив волю, Україну та її славних козаків, – наголошувала донька. – Тому й присвятив свою творчість історичним батальним творам.
"В’їзд Богдана Хмельницького до Києва" чудом уцілів
Багато працював Микола Івасюк і над портретами. Він увіковічнив на полотні Тараса Шевченка, Івана Франка, Юрія Федьковича, Сидора Воробкевича, Ольгу Кобилянську. "Вся наша родина завдяки батькові та його розповідям із великою шаною ставилася до геніальної поетеси Лесі Українки", – наголошувала Олена Івасюк.
Попри талант, художникові було важко утримувати родину. Тож був змушений малювати іконостаси. У 1908 році спробував жити у Відні, але ностальгія за Батьківщиною мучила серце. Відтак, художник із сім’єю переїхав до Львова.
У 1914 році Івасюк із сім’єю переїхав до Києва. У 1921 вирушив до Відня. Там він малює батальні картини, розпочав свій ще один знаменитий твір "Богун під Берестечком". Та душа тужила за Україною. Відтак, у 1926 році Івасюк із родиною остаточно зупинився у Києві. Приїхав на запрошення уряду Української РСР. Жив то в Боярці, то у Пущі-Водиці, то в Ірпені. Згодом у Києві виділили квартиру.
"У 1932 році батько зробив останній мазок на картині "В’їзд Богдана Хмельницького до Києва", – згадувала Олена Івасюк. – Щоб картина краще зберігалася, він зняв її з підрамника, скрутив у рулон, поклав до спеціальної скрині і поставив у кутку квартири. Батькові було 67 років. Він малював її 38 років" (за іншими даними малював 20 років).
Та у 1937 році сталася біда. "Вночі постукали в двері, – пригадувала Олена Івасюк. – Ми відчинили. До помешкання самовпевнено зайшли троє озброєних чоловіків. Позабирали картини і папери. Випадково не побачили тільки "В’їзду Богдана Хмельницького до Києва". Батька заарештували й повели. Йому ще в хаті погрожували. 25 листопада 1937 року його життя закінчилося , він був розстріляний у сталінських катівнях у Биківні..."
Через багато років група учнів із Заставни та вчитель історії Марія Орлик поїхали у Биківню, де розстріляли видатного земляка. Вони привезли меморіальну дошку й залишили її біля великого куща калини, де обірвалося життя художника. (В. Чорней)
Відомі полотна Миколи Івасюка
"В'їзд Богдана Хмельницького до Києва"
"Богдан Хмельницький під Зборовом"
"Битва під Хотином"
"Богдан Хмельницький і кримський хан під Кам’янцем-Подільським",
"Іван Богун у бою під Берестечком"
Нагадаємо, у Чернівцях погасили конверт з нагоди 150-річчя художника Миколи Івасюка.