19 серпня – свято Преображення Господнього, або, як його називають у народі, Спаса. Цього дня в церквах освячують садовину – яблука, груші, сливи, виноград, а також мед і обжинкові вінки з пшениці та жита. До Спаса зазвичай намагалися закінчити жнива та заготовити лікарські рослини. Бо раніше вважали, що лише до цього дня вони мають цілющі властивості.
– Преображення Господнє – одне з 12 найбільших християнських свят, – розповів благочинний міста Чернівці, протоієрей Олег ПОЛЯНКО. – Його відзначають на честь Преображення Ісуса Христа, який на горі Фавор показався у святій подобі своїм трьом учням – Петрові, Якову та Іванові. Його обличчя засяяло, мов сонце, а одяг побілів, наче сніг. У народі це свято називають Спасом, у церквах освячують плоди садів. Це освячення знаменує початок вживання дозрілих плодів.
До Спаса, за народним повір’ям, не можна їсти садовину. Повернувшись із церкви, господар цього дня з освяченою свічкою обходив пасіку і сад та запрошував родину до столу. Спочатку куштували фрукти, а після цього вже обідали.
Після Спаса фрукти можна вже заготовляти на зиму. Вони не псуватимуться і добре зберігатимуться. На Спаса пасічники святять вулики, пригощають усіх медом. У деяких селах цього дня поминають померлих родичів.
Яким буде цей день – такою буде й осінь.
Якщо цього дня ясно та сонячно, слід очікувати на сувору зиму.
Таку назву свято отримало від імені язичницького бога Спаса, якому присвячувався врожай і стиглі плоди. Спочатку спасів було багато: грибний, хлібний, ягідний. Найбільш відомими стали три: Медовий Спас, Горіховий Спас і найголовніший – Яблучний Спас.
19-08-2014, 09:43
0
3 546
