190 років тому у Чернівцях освятили першу на Буковині греко-католицьку церкву - нині Собор Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській - головний храм єпархії УГКЦ у Чернівцях.
Перші греко-католицькі священики у Чернівцях відправляли службу Божу в Римо-Католицькому костелі, при вівтарі Успіня Пресвятої Богородиці. Однак коли громада католиків візантійського обряду Чернівців почала поступово збільшуватися, їм стало затісно в костелі. І у 1820 році городянин Тадей Туркул подарував невеличку земельну ділянку та пожертвував власні кошти на будівництво нової церкви для греко-католиків Чернівців.
31 травня 1820 року було освячено наріжний камінь її фундаменту. А 10 червня 1821 року, у неділю Зіслання Святого Духа, новозбудована церква отримала благословення.
Першу назву церква отримала на честь святих Петра і Павла. До 1937 року церква називалася на честь людини, яка пожертвувала на її будівництво гроші - Святого Тадея.
Пізніше храм стали називати Собором Успіння Пресвятої Богородиці.
Сьогодні у Чернівцях є три греко-католицькі храми: собор Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській, церква Різдва Пресвятої Богородиці (вул. Нікітіна, неподалік залізничного вокзалу), церква Покрови Пресвятої Богородиці у Садгорі.
У соборі Успіння Пресвятої Богородиці знаходиться Чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької "Надія безнадійним". Перед нею моляться в безнадійних життєвих ситуаціях, особливо безплідні жінки. Існує багато свідчень про чудесне народження дітей у сім'ях, які колись були безплідні, інформує прес-служба Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ.
Історична довідка
Першим парохом Собору Успіння Пресвятої Богородиці був Теодор Лаврецький - до 1835 року. Потім 46 років душпастирював отець Теодор Максимович. За нього у Відні замовили для церкви іконостас та два бічні вівтарі. У розписі ікон іконостасу та вівтаря брав участь відомий польський іконописець Адам Отеховський. В тих же роках при церкві засновується перша українська громадська організація на Буковині - братство святого апостола Тадея, яке розгорнуло свою діяльність також і в культурно-просвітницьких справах міста. При храмі було засновано й перше жіноче товариство Буковини "Мироносиці".
Серед парафіян Успенського храму були відомі культурно-політичні діячі - професори Чернівецького університету Ігнатій Онишкевич та Степан Смаль-Стоцький, видатні буковинські письменники Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Ірина Вільде.
З приходом більшовицької влади у 1946 році на Буковині заборонили богослужіння в українських греко-католицьких церквах. Собор Успіння Пресвятої Богородиці забрали в підпорядкування Православної Церкви (Московського Патріархату).
У 1961 році собор зачинили. Святиню перетворили на промисловий склад. Щоправда, парафіянам дали змогу перенести церковний іконостас (прикрасу всієї Буковини) та вівтарі Пресвятої Діви й Ісуса Христа до церкви Святого Миколая, що знаходилася поруч.
У листопаді 1989 року ініціативний комітет отримав від Чернівецької міської ради дозвіл на проведення Богослужіння перед зачиненими дверима церкви. Перша така служба Божа відбулася біля дверей собору 8 січня 1990 року. Її провів отець Микола Сімкайло з Івано-Франківська - нині єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ.
Завдячуючи організованим діям громади та за допомогою демократичних сил Буковини собор офіційно відкрили 6 жовтня 1991 року. В церкві розпочалася активна реставраційно-відновлювальна робота. Після складних перемовин із братами сусіднього православного Свято-Миколаївського храму та при допомозі народного депутата України Тараса Кияка іконостас і два вівтарі повернулися до свого храму. У 2006 році єпископ Микола Сімкайло проголосив створення Буковинського вікаріату Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви.
