На фасаді медуніверситету на Театральній площі встановили меморіальну дошку пам’яті Володимира Івасюка. На ній зазначено: "У цьому закладі з 1967 по 1972 рік навчався видатний український композитор Володимир Івасюк". Відкриття відбулося до 62 річниці з дня народження видатного буковинця.

На відкриття зібралося чимало чернівчан – і молодь, і літні люди. Під час виконання "Червоної рути" у професорів БДМУ на очах були сльози. Студенти-медики виступили під пісні Володимира Івасюка і, взявшись за руки, утворили на площі квітку.

– Ми пишаємося тим, що Володимир Івасюк навчався у нашому навчальному закладі. Закономірно, що ми вирішили вшанувати його пам’ять. Розробив дошку відомий чернівецький скульптор Іван Салевич, – заявив ректор БДМУ Тарас БОЙЧУК. – Із Чернівецьким державним медичним інститутом пов’язана яскрава сторінка Володиного життя. Він був активним учасником художньої самодіяльності, зокрема, з 1970 по 1972 керував вокально-інструментальним ансамблем "Водограй". У цей період він написав "Червону руту", "Водограй", "Пісня буде поміж нас", "Мальви".

– Вступив до медінституту 1967 року в один день із Володею, – пригадує доктор медичних наук, професор Василь КОРНАЦЬКИЙ. – Ніколи не забуду днів, які ми присвятили художній самодіяльності. Ми грали на скрипках, виступали у камерному ансамблі.
1967 року вступила до Чернівецького медінституту й Марія МАРЧУК-СОКОЛОВСЬКА. Нині вона працює лікарем-терапевтом вищої категорії у міській поліклініці №2. Це їй Володимир Івасюк простягнув на лекції листочок із текстом "Червоної рути".

– 31 серпня 1967 року після посвячення в студенти ми зібралися біля актової зали. Я вперше побачила Володимира, – каже Марія Іванівна. – До мене підійшов хлопець із неймовірно блакитними очима і сказав: "Я староста нашої 30 групи". Потім він запитав мене, чи граю на скрипці, і запропонував удвох грати у камерному оркестрі. Вже тоді я зрозуміла, що найбільше Володя був закоханий у музику.

– А "Червона рута"? 1969 року під час перерви між репетиціями оркестру Володя наспівав мені свою композицію, – пригадує пані Марія. – А потім була звичайна лекція, на якій він простягнув мені аркуш із текстом "Червоної рути". Унизу – підпис: "Мусі від Володі. ІІІ пара по дермі…" – Цей аркуш паперу зберігаю й досі. Дорогі серцю слова, написані рукою Володі…
Валерія Чорней