Марина КОРПАН
Кури і сир, квашену капусту й огірки, яйця і сало – що тільки не продають на чернівецьких тротуарах. У мороз торгівля особливо жвава. Продавці зізнаються, що товар не псується і попит на "їжу з асфальту" через це вищий.
– На морозі продукти зберігаються довше, тому й мокнемо під снігом, – розповідає Марія Головачук із Хотинського району.
– Влітку, скажімо, бувало й таке, що і в рейсовому автобусі дорогою до міста молоко скисало. У мене вже є постійні покупці. Тому молоко везу двічі на день – з вечірнього та ранкового надою.
Жінка каже, що має корову та велике господарство. Ось уже чотири роки продає молочну продукцію навпроти ринку "Нива". Молоко та домашній сир жінка кладе на клейонку, щоб харчі не набирали вологості та бруду з землі.
Щоб заробити, чимало буковинців приїжджають і з віддалених районів. Наприклад, Олег Тесляр приїхав із Вижниччини. У стихійних рядах навпроти ринку "Головний" чоловік продає м’ясо. "Вчора зарізали свиню, – каже він. – Вирішили, що свіже м’ясо можна продати і хоч трохи заробити". Востаннє чоловік торгував в обласному центрі ще восени – опеньками.
"Вона ту курочку вже два тижні носить"
Однак далеко не завжди торгують з тротуарів домашніми наїдками. Так, на тролейбусній зупинці "Шкільна" ми стали свідком того, як жінка пропонувала чи не кожному, хто чекав на транспорт, "домашню курочку". Одна з пенсіонерок довго торгувалася, але так і не купила. "Чи годували б ви її за такі гроші?" – ображено сказала наостанок продавець і пішла шукати покупців на іншій вулиці. Інша жінка, яка розклала на лавиці капусту і цілого кроля, похвалила економну пенсіонерку: "Добре, що не купила. Вона ту курку вже два тижні носить, не може продати. Каже, що з села, а сама в місті живе. Мабуть, купує магазинну курку, підмальовує жовтим і продає".
Інша селянка розкрила нам ще один рецепт спритних перекупок: "Купують у магазині молоко по шість-сім гривень. До нього додають загущувач для вершків чи ще якусть хімію. Потім розливають у банки і продають по 13-15 гривень за півлітра. І маєш тобі заробіток".
Найбільше невдоволені вуличною торгівлею продавці, які торгують на ринках офіційно. "Вважаю, що ті, хто торгує з тротуарів, відбирають у нас клієнтів, – каже продавець ринку "Нива" Антоніна. – Це несправедливо, бо ми за місце на ринку платимо. Має ж бути якийсь порядок врешті-решт. На вулиці часто торгують не бабусі з села, а звичайні перекупники, які не хочуть сплачувати податки. Багато хто так продає овочі чи іншу продукцію просто з автомобілів".
"Молоко не кип’ячу"
На запитання, чому не торгують на ринках, торговці одноголосно відповідають, що там продавати невигідно. Адже не завжди можна отримати зручне місце – таке, яке було б помітним покупцям.
– На базарі можна стояти десь наприкінці ряду, де тебе й не помітить покупець, – каже кіцманчанка. – До того ж, виторг у мене не такий уже й великий. І навіть ті декілька гривень, які треба заплатити за місце, для мене багато значать.
Вздовж тротуару на Шолом-Алейхема вишикувалися приблизно десятеро продавців. Вони кажуть, що саме на домашнє молоко попит серед чернівчан найбільший.
– У нас вигідніше купувати молоко, ніж у магазині, – каже продавець з Кіцманя. – Воно без хімії і ненабагато дорожче. Змушені такі ціни встановлювати через ризик – нас постійно ганяє міліція.
Чимало чернівчан охоче користуються послугами стихійних торговців.
– Завжди купую молоко та овочі у бабусь, – каже Олена Ярова. – Просто ринків поблизу мого дому немає. На "Центральний" треба довго їхати, до вулиці Удонова теж далеченько.
Олена Ярова зауважила, що молоко та сметану вже декілька років купує в однієї бабусі.
– Переконана, що це молоко без хімікатів і його можна пити, не проварюючи. Тому не кип’ячу його, – каже жінка. – Крім того, на сметані з магазину важко приготувати, скажімо, гриби. Її можна вживати лише в сирому вигляді.
Коментар
Євген КРАМАРЕНКО,
начальник управління розвитку споживчого ринку
та туризму Чернівецької міської ради:
Купувати продукцію у стихійних торговців небезпечно. Адже її якість ніхто не контролює, як, скажімо, на ринках та в магазинах. Крім того, часто стихійною торгівлею займаються звичайні нелегали-перекупники, які не хочуть платити податки. Однозначно, зі стихійною торгівлею треба боротися спільними силами. За незаконною торгівлею мають стежити не лише міліція, СЕС та інші служби, а й самі покупці. Краще взагалі не купувати продукти з тротуару”.
