Фото із фб-сторінки Максима Бурбака
У центрі Чернівців, поблизу резиденції університету, помітили лисицю із чотирма лисенятами. Зняла їх на відео з вікна свого будинку мешканка вулиці Віталія Колодія (колишньої Грибоєдова), директорка літературно-меморіального музею Юрія Федьковича Леся КОЛОДІЙ. Вона опублікувала в соцмережах відео, на якому видно, як тварини бавляться у траві. Одна з них, вочевидь, лисиця-мама, тримає в зубах якусь здобич.
Надала Леся Колодій
"Ці дикі небажані гості – у мене за вікном. Їх було одного вечора аж пʼятеро! Лисиця із виводком лисенят в самому центрі Чернівців, за якихось 200 метрів від ЧНУ!" – підписала відео Леся Колодій.
Про це ідеться у публікації "МБ" від 10 липня, пише molbuk.ua
"Це все через сусідчиних курей!"
Кореспондентці "МБ" чернівчанка розповідає: "Якогось дня я побачила з вікна своєї кухні, як прилеглою територією спокійно йде красива руда лисиця. Потім вона спустилася сходами в напрямку сусіднього будинку, де тримали курей. Пізніше я побачила лисиць знову.
Лисенята були підрослі, майже як їхня мама. Я їм постукала у вікно, але вони зовсім не боялися. Закликала сусідів навести порядок, бо довкола є зарослі території, які ніхто не косить. Підозрюю, що лисиць принадила саме сусідка, яка у своєму закритому дворі тримає курей. Хоча вона і стверджує, що вже їх порізала, проте я чула, як ті кури кудкудакають і досі. А ще мені розповідали, що деякі мешканці навіть підгодовували тих лисенят, що взагалі заборонено робити".
Леся Колодій каже, що бачила під сіткою біля будинку підкоп, який могла зробити лисиця. Також у районі одного з корпусів транспортного коледжу помітили лисячу нору. А ще сусіди розповідали, провадить пані Леся, що лисиця несла у зубах курку.
"Лисиця – гарна тварина, але вона може становити небезпеку. Тут багато малих діток довкола, бігають свійські тварини, ми хвилюємося. Проблему треба розв’язувати", – закликала чернівчанка.
"Лисиці сміливо заходять на людські подвір’я"
Небезпеку збільшує те, що на вулиці Главки розташований дитячий садок. Лисиці можуть забігати і туди. Тож занепокоєні й освітяни.
Поблизу резиденції мешкає також політик Максим БУРБАК. Нещодавно йому надіслали світлину із лисичкою, яка лазить місцевими гаражами. Не схоже, щоби руда особливо боялася.
"Це фото зроблене на вулиці Главки. Зі слів мешканців, тут живе ціла лисяча родина. І вже є певні нарікання, що тварини ходять по сараях. Якось я гуляв вранці із собакою, а сусідка каже: "Дивіться, біля гаража, на дитячій гойдалці, сидить лисеня". І справді, я побачив тваринку у дворі, нижче дитсадка, що на вулиці Главки.
Тут треба ухвалювати якісь рішення. Нехай їх відселяють кудись у ліс, бо вони переносять сказ. І це вже далеко не маленькі лисенята, вони виросли. Такі тварини гарні в дикій природі, у зоопарку, та не в центрі міста.
Розумію, що через воєнний стан заборонене полювання. Природа зараз відтворюється. Але треба адекватно до цього ставитися. Не відстрілювати лисиць, а після обстеження просто виселити їх до лісу", – розмірковує Максим Бурбак.
До редакції "МБ" неодноразово надходили скарги від мешканців різних районів Чернівців на засилля лисиць останніми роками. Їх бачили на Калічанці, в Садгорі, на Роші.
Корінний садгірець, ексдепутат міськради Юрій БУРЕГА підтверджує, що проблема існує.
"Довкола Чернівців – ліси і поля, тож лисиці множаться сильно. Вони заходять просто на подвір’я, до будинків, селяться впритул до людських помешкань. Через війну заборонили їхній відстріл, і кількість їх дуже зросла. Тож вони вже ходять скрізь і не бояться: по місту, околицях, особливо ближче до поля, лісу. Крадуть курей та іншу птицю", – каже Ю.Бурега. – Наші лисиці – не такі, як ті, що вільно розгулюють лондонськими парками. Вони з блохами, переносять сказ, а ще поголовно винищують свійську птицю.
"В області вже навіть бачили шакала"
Мисливець Тарас КАСЬКІВ розповідає, що із початком війни відстріл диких тварин заборонили. Все ж у листопаді 2024 року Рада оборони Чернівецької області дала дозвіл на відстріл хижих і шкідливих тварин, зокрема й лисиць, яких стало дуже багато, вони робили шкоду людям.
"Утім, такого дозволу на лютий 2025 року ОВА не продовжила. Хоча мав бути ще один місяць відстрілу хижака. Адже саме в лютому лисиці паруються, а в березні починають виводити потомство. Якщо враховувати, що одна лисиця виводить від шести до 12 лисенят, то можна уявити рівень приросту тварин за ці роки", – каже Тарас Каськів.
Проблема ще в тому, що дуже мало мисливців полює на лисицю.
"Колись її хутро використовували на шапки, жилетки. Шкура коштувала дорого: здавши одну, можна було заробити стільки, як за місяць-два роботи. Зараз же одна лисяча шкура вартує двісті гривень. Тож мисливці не хочуть морочитися, бо є ризик заразитися сказом. Та й полювання складне, треба задіювати норних собак, видобувати лисицю з нори або виганяти з очерету. Тому цей звір зараз нікому не цікавий. Деякі мисливці навіть патрони на це шкодують", – каже Т.Каськів.
Коли лисиця вигодовує малят, вона полює на все. У її норах чого лише не знаходили: зайчат, кроленят, фазанів, їжаків, навіть батон. Після того, як вигодувала молодняк, лисиця починає його водити полями, лісами і привчати до полювання.
Тим часом у Чернівецькій області уже є випадки появи шакала, провадить Тарас Каськів.
"Шакал уп’ятеро більший, розумніший і небезпечніший, ніж лисиця. Часто він не боїться собак, навпаки, вони його полохаються. А на межі з Івано-Франківською областю майже щороку є випадки заходу вовка. Це ще у часи, коли було дозволене полювання, а зараз він тим паче буде", – розповідає мисливець.
Співрозмовник переконаний: потрібно регулювати чисельність диких тварин, інакше це може становити загрозу для людей.
"Якщо на зайця, косулю, фазана, куріпку полюють і людина, і лисиця, і шакал, і бродячі собаки, і соколи, то на лисицю з тварин ніхто не полює. Тому якщо ми не будемо регулювати її чисельність, ситуація може стати критичною", – застерігає Тарас Каськів.
"Дика тварина в місті – це як НЛО"
Начальник міського управління Держпродспоживслужби Сергій ЛАЗАРЄВ зізнається: випадок, коли дика тварина поселилася просто в центрі міста, – вперше за його практики. І можливості Держпродспоживслужби тут обмежені.
"Дика жива тварина в місті – це як НЛО. Такого не повинно бути. Тобто там, де живуть люди, узагалі законом не передбачена наявність дикої фауни. Ми не можемо цю лисицю поселити в місті і сказати волонтерам: вибачте, ця лисиця буде тут жити. Бо у нас і так багато проблем із бродячими нечипованими собаками. Ба більше, лисиця може бути носієм сказу, ризик величезний", – каже Сергій Лазарєв.
За його словами, біля резиденції університету родина лисичок поселилася десь пів року тому. Туди приїжджали працівники центру стерилізації тварин, намагалися спіймати, але марно.
"Вони єдині, хто може цю лисицю спіймати петлею. Але це не так легко, бо лисиця відчуває небезпеку й ховається. Це не собака, що її можна виманити. А стріляти в цю лисицю ніхто не буде. Радою безпеки заборонений будь-який відстріл, застосування вогнепальної зброї в місті. Ніхто на це не піде: ні поліція, ні лісники. Хіба що якийсь громадський активіст, якого потім покарають", – зазначає посадовець.
Інша річ, якби лисиця вкусила людину.
"Тоді ми її спіймаємо впродовж години, будьте певні. Ловитимемо всі, бо вже буде задіяний цілий механізм. Так система побудована: у разі укусу ми зобов’язані спіймати цю тварину. Вкушену людину – на лікування, для всіх тварин у радіусі кілометра – і свійських, і диких – вакцинація і карантин. Це називається протиепізоотичні заходи", – пояснює С. Лазарєв.
Питання все ж можна розвязати, не чекаючи, доки лисиця когось укусить. Та рішення має ухвалити голова громади.
"Усі дороги ведуть до Риму, як кажуть. У місті є голова. Усі служби, комунальні установи слухають, що він каже. Якщо він зараз ухвалить рішення спіймати лисиць, їх відловлять. Є комунальні підприємства, які мають кошти, навчених ловців, щоби спіймати лисів. Ми тварин провакцинуємо, вбивати не будемо, відпустимо у дику природу, знайдемо місце у якійсь громаді", – провадить чиновник.
Поки що Сергій Лазарєв розкидав вакцини проти сказу територією, де помітили лисів. Сподівається, тварини їх з’їли.
"Станом на сьогодні я не бив у дзвони, бо ця лисичка наче адекватна. Якби вона бігала "вісімкою", огризалася, шкірила зуби, ми були б змушені її приспати, бо це ознака захворювання. Усе ж мешканці мають бути обережними і не залишати тваринам поживу. Лисиця там, де їжа. Якщо довкола немає щурів, залишків харчових продуктів, курей, то й лисиці там не буде", – пояснює посадовець.
Куди телефонувати, якщо помітили в місті дику тварину
Гаряча лінія Чернівецької міськради: 15-80
Гаряча лінія Держпродспоживслужби: (0372) 55-34-09
або екстрені служби (поліція, медики, ДСНС)
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
