
Фото ілюстративне. Автор: times.cv.ua
У Чернівецькому скансені 6 червня відбудеться обласне етнографічне свято "Гердан – оберіг нації".
Про це повідомив Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту у Facebook.
Як зазначають організатори, головний меседж свята: "Бережемо своє попри все!".
Розпочнеться дійство о 13:00.
Вхід – згідно вартості вхідних квитків до музею.

З фондів краєзнавчого музею
Довідка
Як йдеться на сайті korali.in.ua, гердани мають глибоке коріння в українській традиції, яке сягає щонайменше XIX століття, хоча перші згадки про бісерні прикраси можна знайти ще раніше. Їхня історія тісно пов’язана з поширенням бісерного мистецтва в Європі, коли дрібні скляні намистини почали масово імпортувати з Чехії, Венеції та Богемії. На території України, зокрема в Карпатах, на Прикарпатті та Поділлі, ці матеріали отримали нове життя в руках місцевих майстринь. Гердани стали особливо популярними серед гуцулів, бойків і лемків, де їх носили як повсякденні прикраси, так і на урочисті події – весілля, хрестини чи релігійні свята.
Спочатку гердани виконували не лише декоративну роль, а й мали сакральне значення. Кожен візерунок ніс у собі символіку: ромби означали родючість і достаток, хрести – захист від злих сил, зигзаги – життєвий шлях чи воду, а трикутники – гармонію. Колірна гама також була важливою: червоний символізував силу, любов і енергію, білий – чистоту й духовність, чорний – зв’язок із землею, а синій – небо й спокій. Такі прикраси часто передавалися у спадок, стаючи сімейними реліквіями, що зберігали пам’ять про предків.
З часом техніка створення герданів удосконалювалася. Якщо в давнину їх плели вручну на нитках чи дроті, то в XX столітті з’явилися прості ткацькі верстати, які полегшили створення складних орнаментів. Проте навіть із прогресом технологій гердани залишилися унікальними, адже кожна майстриня додавала до них власний творчий почерк, зберігаючи традиції й водночас експериментуючи з формами та кольорами.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram