
Маргарита БОРДІЯН родом із Харкова. Після початку повномасштабного вторгнення переїхала до Ужгорода. Там влаштувалася в Маріупольський театр, який тільки починав відновлюватися.
Дмитро МУРАНЦЕВ із Маріуполя. До початку повномасштабного вторгнення там жив і навчався.
"У місті я залишався тривалий час. Був у драмтеатрі. Після того, як росіяни скинули на нас дві авіабомби, зрозумів: Маріуполь закінчився. Виїхавши звідти, через кілька місяців опинився в Ужгороді, у своєму ж Маріупольському театрі", – пригадує актор.
Пара поділилася своєю історією з "МБ".
"Мушу відновлювати рідний театр"
Після двох прем’єр у Маріупольському театрі третьою стала казка "Качка". На неї саме оголосили набір артистів.
"І тут з’являються дві акторки, одна з них – моя теперішня дружина Маргоша. Перша репетиція. Вона заходить – і все, я закохався", – з усмішкою розповідає Дмитро.
А вже згодом виявилося, що на сцені вони гратимуть пару.
Маргарита пригадує: спершу поводилася відсторонено.
"Я ще йому постійно повторювала: тільки не закохуйся. Та одного дня, перед головною репетицією, я подзвонила Дмитрові з проханням повторити ролі, щоб прийти вже підготовленими. Він погодився. Я тоді ще подумала: нарешті знайшла людину, яка не сказала, що зайнята, і не запитала, навіщо це потрібно", – розповідає вона.
Далі почалося активне спілкування, залаштунки та кіновечори.
"Ми познайомилися через війну. Події, які мене зачепили, вплинули на те, що я зараз одружений. Вибравшись із блокадного Маріуполя, спочатку думав, що це випадково: я мав там померти. Як пояснити, чому вижив саме я. Але згодом зрозумів: вижив, отже, мушу відновлювати рідний театр", – каже Дмитро.
В Ужгороді пара прожила два роки, а потім вирішила, що хоче розвиватися. Знайомий режисер порадив їм Чернівці. Після успішного прослуховування молоді артисти залишилися тут. На сцені драмтеатру імені Ольги Кобилянської разом вони зіграли у виставі "Карпатський раж". Крім того, Дмитра можна побачити у виставах "Ромео і Джульєтта" та "Сіді Таль. Аідише нешуме". А Маргарита в "Ex-comedy літньої ночі…" виконує роль загадкової співачки.

Весілля святкували в театральному колі
Про освідчення згадують зі сміхом.
"Я їй зав’язав очі й підготував велику саморобну картонну коробку, щоб Марго не здогадалася, що там перстень. Вона ще мала такий кумедний вигляд. Усередині я написав багато любовних фраз із фільмів і театральних вистав, наприклад: "Я твій Ромео, а ти моя Джульєтта, Пітер Паркер та Мері Джейн, я Іван, а ти Марічка…". Спеціально поклав в ту коробку банку ананасів, щоб вона була важкою", – розповідає Дмитро.
Маргарита додає: "У мене ця коробка кілька разів падала, бо була й справді важкою".
Усередині дівчина знайшла записку і, поки вона її читала, хлопець став на одне коліно. Тримаючись за руки, пригадують: ще пів години після цього обоє плакали.
А восьмого березня вони одружилися. На весільній церемонії були друзі з театру. Кажуть, що після розпису випили кави, сфотографувалися й побігли на репетицію.
"Як можна святкувати під час війни, коли я п’ять років не можу побачити свою родину? Ми передбачали, що це буде просто розпис, без гучних святкувань", – каже Дмитро.
Свої весільні образи створювали власноруч.
"Ми ходили по магазинах і купували всі елементи окремо. Я придбала декілька суконь. Згодом в одній крамниці знайшла красиві стрічки з орнаментом і попросила тітоньку, яка працює у швейному цеху театру, пришити їх до сорочки Дмитра та моєї сукні. Вийшло навіть красивіше, ніж я уявляла. Вона також допомогла мені знайти фату", – розповідає Маргарита.
Зараз актори готуються до прем’єр. Кажуть, що в Чернівцях їм комфортно, тому поки що своє майбутнє планують тут.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram