Усі фото - із фб-сторінки Любові Бойко
"Шлях у чотири тисячі кілометрів починається з першого кроку. Це буде пригода, яку запам’ятаю на все життя", – так анонсувала свою подорож до Арктики буковинська мандрівниця Любов Бойко.
Про це ідеться у публікації "МБ" від 27 березня, пише molbuk.ua
"Бігла всі 20 кілометрів"
Вийшло й справді незабутньо. Дівчина першою і наразі єдиною з українців взяла участь і перемогла в екстремальних змаганнях Lapland Arctic Ultra на дистанції на 20 кілометрів по замерзлому руслу річки. Пройшла сотні кілометрів пішки безкрайніми сніговими просторами шведської Лапландії.
Відкрила для себе її їжу та культуру. Досягнула полярного кола, побачила полярне сяйво.
Запросили дівчину до Арктики на змагання закордонні шанувальники її ютуб-каналу про подорожі Kitty Mountain. Поспілкувавшись із організаторами, буковинка вирішила: чому б і ні? Тим паче, що подорож до Лапландії була її дитячою мрією. А тут випала нагода і позмагатися, і помандрувати.
Довго не роздумувала – зібралася і поїхала: до Львова потягом, до Німеччини – автобусом, до Швеції – на поромі. Дорогою познайомилася з іншими учасниками арктичних змагань, які прибули з усіх куточків світу.
"Лапланд Арктік Ультра" – це одні з найскладніших змагань у світі. Учасники можуть долати відстань пішки, на лижах, навіть на велосипеді. Є різні дистанції – від 20 до 500 кілометрів. Я взяла участь у швидкій короткій дистанції на 20 кілометрів, яку подолала за дві години, – розповідає Любов. – Практично весь шлях пролягав по замерзлому руслу річки Калікс.
Незадовго до цього був період відлиги, лід підтанув. Бігти по цій суміші льоду і снігу, у яку час від часу провалюєшся, було дуже важко. Ноги повністю намокли. Чимало навіть професійних спортсменів не були готові до таких умов. Уже скоро я забила ноги, але не зважала на це, а всі 20 кілометрів просто бігла. Тому й виграла змагання, бо не знала, що можна йти".
"Немає нічого неможливого"
Любові допоміг її великий досвід походів Карпатами та фізична підготовка: колись дівчина професійно займалася маунтинбайком, навіть має розряд кандидата в майстри спорту.
"Якщо більшість учасників на старті відразу рвонули вперед і швидко виснажилися, то я нарощувала швидкість поступово. Дехто використовував кішки-льодоступи, і це їм тільки заважало. Я ж не брала їх із собою. Упродовж усієї дистанції навіть не зупинилася випити ковток води. Мене запитували, чи щось потрібно, та я відповіла, що ні. Я подолала свою дистанцію першою, зокрема й серед чоловіків. Випередила навіть тих, хто рухався на лижах", – каже Любов Бойко.
Дівчина стала єдиною українкою, яка взяла участь у цих змаганнях. Каже, хотіла гідно представити Україну, а ще особистим прикладом довести, що немає нічого неможливого. На жаль, у рідній країні мандрівниця не знайшла фінансової підтримки для своєї подорожі.
"Відмовили всі, до кого зверталася. Мовляв, не на часі. Натомість підтримали мандрівники з-за кордону, а організатори допустили до змагань безкоштовно. Прикро, що люди, яких я досі ніколи не бачила, готові допомогти, а вдома – жодної підтримки.
Дехто каже: "Ти ж це робиш для себе". Насправді не зовсім. Треба показувати, що, попри війну, ми здатні на неймовірні речі. На змаганнях до мене було багато уваги не як до Бойко Люби, а як до українки, яка, попри такі складні часи, все ж приїхала", – зауважує мандрівниця.
"Це було неймовірно!"
Також Любов багато мандрувала. Наплічник тягнула за собою на санях.
"Шведська Лапландія переважно рівнинна. Усюди – глибокий сніг, у який провалюєшся. Є маршрути, якими їздять туристи для полювання на північних оленів або катання на снігоходах. Іноді я використовувала сліди цих снігоходів, щоби не провалюватися по пояс", – провадить буковинка.
Швеція дбає про розвиток туризму в Лапландії. По всьому регіону облаштовані різні види прихистків для ночівлі туристів. Це шелтери – дашки без вікон та дверей, під якими можна укритися від снігу. А ще кабіни – дерев’яні будиночки з пічкою. Місцеві комуни дбають про те, щоби там завжди були дрова, самому їх рубати заборонено.
"Це практично повноцінні будинки, у яких дуже затишно. Поряд скрізь є туалети, деякі навіть із унітазами. Порядок контролюють рейнджери. Вони люблять туристів, радо їх зустрічають і завжди готові допомогти. Це дуже приємно, – усміхається.
Любов мріяла побачити полярне сяйво, і її бажання здійснилося.
"У перші дні постійно сніжило, було хмарно. Та одного дня ми врешті його побачили. Довкола за десятки кілометрів не було жодного населеного пункту, не заважало стороннє освітлення, тож ми могли спостерігати це унікальне природне явище у всій красі. Усе небо залило однорідним зеленим сяйвом. А вдруге ми його побачили перед від’їздом. Тоді відчутно похолоднішало, до мінус 30 уночі. Ми пішли ввечері до річки і там милувалися грою фігур, які формувалися із зеленого переливу. Це було неймовірно!– – захоплено розповідає дівчина.
Любов Бойко мріє повернутися до Арктики ще раз і знову взяти участь у змаганнях Lapland Arctic Ultra вже на довші дистанції. Та для цього їй потрібні кошти.
Підтримати відважну мандрівницю та її ютуб-канал про мандри Kitty Mountain можна, переказавши кошти на рахунок:
4149 6090 1477 3891 – "ПриватБанк" (Бойко Л.А.)
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
