Олександр Глевко живе в селі Кут, що в Чагорській громаді. Він працює вчителем фізики в Молодійському ліцеї та веде гурток радіоелектронного конструювання й робототехніки в цьому ж ліцеї.
Про це пише molbuk.ua
Цікавитися ретро-технікою почав з дитинства. На сьогодні в його колекції є три авто та одна старіша модель – "СМЗ-3А". Також є кілька мотоциклів "Ява" різних років, "Запорожець" і моторолер "Мураха".
Першим реставрував мотоцикл "Ява 360"
"Колекціонування старої техніки є моїм хобі з дитинства. Зараз я працюю інженером-радіотехніком, тож узявся зробити щось більше. Вирішив відреставрувати спершу мотоцикл, а згодом й автомобіль", – каже пан Олександр.
За його словами, першим він реставрував "Яву".
"Першим відреставрованим був мотоцикл "Ява 360". Потім захотів відновити автомобіль старшої моделі. Обирав між двома варіантами: "ЗАЗ-965" ("горбатий запорожець") та "СМЗ". Обрав останню модель, оскільки таких на дорозі вже не побачиш. Перший виїзд авто після відновлення був влітку 2022 року. Відновлював машину у вільний час переважно сам, але не без допомоги та порад друзів", – зазначає Олександр Глевко.
Автомобіль "СМЗ-3д" або, як ще кажуть, "жабку", виготовили 1976 року.
"Таку модель автомобілів, – розповідає Олександр, – виготовляли з 1971 по 1997 роки без значних змін. Їх випускали для людей з інвалідністю. Ця модель прийшла на заміну старішої моделі "СМЗ-3А" або, як її ще називають, "моргуновка". Двигун там від мотоцикла "ІЖ Планета-3". Решта запчастин – комбінація з різних марок авто, яких виготовляли в Союзі".
Автомобіль цей Олександр Глевко знайшов на Буковині за оголошенням. Він був у задовільному стані, але вимагав реставрації.
"Такі автомобілі робили тільки на п’ять років, після чого їх треба було повертати. За повернений власнику видавали новий. Тому якість їх збирання, надійність самого кузова були на невисокому рівні. Під час реставрації я старався максимально зберегти зовнішній вигляд, двигун, органи керування, сидіння, салон тощо. Єдине, що одразу замінив, – це педалі керування, оскільки в цих авто всі пристрої були на кермі", – зазначає пан Олександр.
За його словами, в авто все працює, але машина потребує подальших доопрацювань, бо проєкт ще не завершено.
"Небагато часу зараз є на хобі. Виїжджаю переважно у вихідні, тому що це страва більше для душі. Такі авто не для пересування. Поки що наїздив небагато, переважно по нашій громаді. На коротких відстанях ще ні разу не підвела", – каже Олександр Глевко.
"Мрію зробити з ретро-автомобіля електрокар"
"Автомобіль ще не відреставрований, тому спідометр не налаштований правильно. Авто це бензинове, тож "апетит" має доволі потужний – 7-9 літрів на 100 км. Максимальна швидкість – 120 км/год, я їздив 60 км/год, як показував GPS-навігатор, але понад 40 км/год на ній страшно їздити", – зізнається Олександр.
Під час реставрування було складно знайти запчастини, каже майстер, бо таких автомобілів мало. Проте такий автомобіль однозначно привертає увагу перехожих і викликає здивування.
В Олександра є ще одна мрія – зробити з ретро-автомобіля електрокар.
"Автомобіль викликає усмішку, подив, здивування, привертає увагу перехожих, оскільки таких на дорозі вже не побачиш. Багато хто думає, що він власноруч зроблений, навіть працівники поліції одного разу зупинили й спитали, чи я сам його зробив, бо такого не зустрічали", – каже Олександр Глевко.
Чоловік мріє відновити ще старішу модель – "СМЗ-3а", але хотів би зробити з неї електромобіль.
"Відновити її буде нелегко та недешево, у сьогоднішніх реаліях розумію, що не на часі. Утім, мрію!" – розповідає Олександр.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
