Учора, 25 жовтня, у Культурно-мистецькому центрі імені І. Миколайчука відбувся показ фільму "Будинок "Слово". Нескінчений роман" для учнів і студентів закладів освіти, а також пресконференція з одним з акторів кінострічки – Геннадієм Попенком.
Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua.
Перед початком показу кінострічки вступне слово виголосили директорка Центру Миколайчука Тетяна Д’яченко та Геннадій Попенко, який у фільмі зіграв футуриста Михайля Семенка.
"Цей фільм дуже специфічний, адже це важливий витвір для українського кінематографа. Якщо я не помиляюся, його почали знімати у 2012 році, на той час таких масштабних стрічок ще не створювали. Кожен актор мав бути максимально подібний до свого героя як зовнішньо, так і внутрішньо. Щоб людина, яка переглядає архівні матеріали 20–30-х років минулого століття, побачила, наскільки все схоже. Звичайно, найважче – перевтілюватися. Хоча я трохи схожий на Семенка, але він усе одно зовсім інший. Щоразу було складно знаходити саме його, і дуже важко було не втрачати цей образ", – розповів Геннадій Попенко.
Актор зазначив, що вивчав свого персонажа за архівними матеріалами. Проте він знайшов лише два відеофільми, зняті у 1990 роках, кожен тривалістю 15 хвилин, де мистецтвознавець розповідав про Михайля Семенка.
"Актору потрібно дуже старатися, щоб точно відтворити Семенка чи, наприклад, Сосюру. Усі мали великі сподівання. Але коли я почав працювати з матеріалами, виникли труднощі, оскільки про Семенка майже нічого не збереглося – лише уривчасті дані від знайомих. Немає ні плівок із медіаматеріалами, ні аудіозаписів. Його розстріляли у 1937 році, тоді ще можна було зберегти інформацію, але Радянська влада знищила не лише його фізично, а й будь-які згадки про нього", – розповів актор.
Під час зйомок кожен актор допомагав іншим шукати інформацію.
"Іноді хтось приходив і казав: "Я дещо знайшов!", – і починав ділитися. Спочатку мене не хотіли брати на цю роль, бо режисер вважав, що я не схожий на Семенка. Але знімальна група наполегливо його переконувала. Одного разу, коли я виконав поезію "Місто", думка режисера змінилася", – згадав Геннадій Попенко.
Актор також зізнався, що не очікував такої великої кількості глядачів на показі фільму.
"Сподівання, звісно, були, але не настільки великі, як вийшло насправді. Це перевершило наші очікування в багато разів. Я навіть пропонував податися до "Книги рекордів України", адже ще жоден український повнометражний художній фільм не був так довго в прокаті", – поділився він.
Після завершення фільму відбулася зустріч з актором, де він розповів про роботу над образом і поділився враженнями від зйомок.
Що відомо про "Будинок "Слово". Нескінчений роман":
1927 року у Харкові за наказом Сталіна збудовано особливий будинок. Тут оселилися кращі українські митці – поети, письменники, художники та режисери. Сама лише можливість жити тут вже була для тогочасних творців визнанням. Якось у будинку з’являється новенький. Він працює коректором преси та понад усе мріє влитися в когорту провідних письменників. Аби оселитися тут йому дійсно знадобився талант – талант підслуховувати та переповідати все почуте агенту НКВС.
Історична драма "Будинок "Слово". Нескінчений роман" знята Тарасом Томенком за сценарієм, написаним ним спільно з Любов’ю Якимчук. У 2017 році він зняв документальний фільм "Будинок "Слово"", робота над яким надихнула на подальше дослідження епохи та персоналій. Проєкт художнього фільму став одним з переможців конкурсу від Держкіно та отримав державне фінансування, що покрило половину витрат на виробництво.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Новину відредагував Ангеліна Петльована - 25-10-2024, 17:16
