Рівно 33 роки тому Україну проголосили, як незалежну державу. 33 роки боротьби за свою мову, культуру і врешті Незалежність. Нині 10 років ми проживаємо страшну війну, яку Європа не знала понад 70 років. Сьогодні, у час, коли наша країна відстоює свою свободу на полі бою, ми вирішили звернутися до тих, хто безпосередньо знає ціну незалежності – до військового, волонтера та медика.
"Почав більше цінувати незалежність…"
Микола КУЧЕР, військовий
Головний сержант роти вогневої підтримки 10 окремої гірсько-штурмової бригади Микола Кучер нині перебуває на Бахмутському напрямку. Микола зосереджений на підготовці особового складу до бойових дій, проводить навчання та вогневу підготовку.
"Днями наша країна відзначатиме День Незалежності. До цього дня моє ставлення не змінилося. Я лише почав більше цінувати незалежність. Сьогодні вона вимірюється кожною сльозою, пролитою українськими дітьми. Після війни, після перемоги, я хочу бачити нашу країну незалежною та вільною, з повноцінними державними кордонами. Для цього кожен з нас має докладати зусиль", – зазначив Микола Кучер.
Він зазначає, що з кожним днем захисту національної свободи розуміння цінності незалежності лише зростає. Цей день символізує й готовність боротися за кожен сантиметр української землі. Сьогодні згуртованість країни, яка була на початку війни, є дуже важливою.
"З нами почали рахуватися у світі"
Ігор ЛОГВІНОВ, волонтер
Ігор Логвінов з перших днів широкомасштабного вторгнення Росії в Україну евакуйовує маломобільних людей із зони бойових дій.
"Справжньої незалежності ми не відчували до 2014 року. Звісно, від 1991 року ці почуття були, але з часом вони притупилися. Та з початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну повернулися. Прийшло усвідомлення цінності нашої держави. З нами почали рахуватися у світі. Ми нарешті відчули повагу іноземних партнерів. Ми зрозуміли, що можемо відстояти свою державу, що ми маємо право голосу в Європі та світі, що ми можемо бути економічно незалежними та стабільними. Незалежність для мене – це економічний добробут нашої країни, національна безпека та внутрішній спокій її громадян".
Медики
Вагомий внесок для нашої Незалежності роблять і медики. Які в умовах повномасштабної війни рятують сотні життів, військових, цивільних та маленьких дітей, які продовжують залишатися у прифронтових регіонах. Кореспондентки "МБ" намагалися зв’язатися із бойовим медиком, завідувачем відділу начально-тренувального Центру екстреної медичної допомоги Володимиром МАЦЬО. Однак медик перебуває зараз на сході та продовжує рятувати життя військовим. Щира вдячність та те, що кожен з нас стоїть та продовжує зберігати нашу Незалежність. Шлях далеко не легкий, але ми вистроїмо та виженемо ворога із рідної землі!
Думка
"День Незалежності – це свято і водночас іспит"
Анатолій КРУГЛАШОВ, професор, завідувач кафедри політології та державного управління ЧНУ:
"Це історична віха, яка відкриває нові можливості та накладає нові зобов’язання щодо подальшої долі держави. Якщо порівнювати, якими ми були у 1991-му і є у 2024 році, то відбулася зміна поколінь, які пережили становлення нової Української Держави. Це вже значний період у нашій історії, коли українська державність існує понад 30 років. Це велике завоювання, але водночас і розуміння наших ілюзій і маніпуляцій нашої влади. Мовляв, ми надто легко отримали державу і головне, що у нас мир, а те, що не вистачає чогось іншого, – то нічого. Ці маніпуляції зазнали фіаско. Тепер ми бачимо, що здобувати незалежність доводиться, жертвуючи найціннішим. Та наша мета – не приречено гинути, а ставати міцнішими і більш згуртованими. Попри все ми бачимо, що наш шлях – це шлях до демократії, Європейського Союзу та НАТО. До цього ми йдемо дуже складно, через горе й втрати російсько-української війни з 2014 року. Її репетиція була ще в 1990-х і розпочиналася саме в Криму. Хоч тоді Росії було не до нових загарбань, та вже тоді ми розуміли: між нами й росіянами немає нічого спільного, виникатиме дуже багато суперечностей. Росія не мала наміру зрікатися своєї імперської, загарбницької сутності. І рано чи пізно це мало перерости у повномасштабну війну. Так, на жаль, і сталося. Тому День Незалежності – це час не тільки щоб підбити підсумки й згадати тих, хто боровся за неї, хто нині захищає Україну, й подякувати їм. Це ще й час усвідомлення того, у чому ми помиляємося та де недопрацьовуємо. День Незалежності – це свято й водночас іспит, коли ми намагаємося усвідомити, де перебуваємо зараз і якими прагнемо бути в майбутньому".
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
