"Хтось буде судитися, а хтось перейде в ПЦУ": релігієзнавець із Чернівців - про заборону РПЦ та її структур в Україні

Вчора, 20 серпня, Верховна Рада ухвалила Закон "Про забезпечення конституційного ладу у сфері релігійних організацій".

Що він означає і як буде виконуватися на практиці, пояснив molbuk.ua доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та культурології ЧНУ імені Юрія Федьковича Олександр Бродецький.



Цим Законом не допускається діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих (дочірніх) щодо релігійних структур у державі-агресорі, зокрема, щодо Російської Православної Церкви, яка підтримує війну і є частиною ідеологічного апарату агресії проти України. Російська православна церква як така взагалі в Україні забороняється.

Втім, важливо розуміти дві обставини, зауважує Олександр Бродецький:

"В Україні уже (десь понад рік тому) було офіційно здійснено наукову релігієзнавчу експертизу, яка підтвердила, що структура під назвою "Українська Православна Церква" є частиною Російської Православної Церкви (цю експертизу здійснили професори й доценти Л.Филипович, Ю.Чорноморець, О.Саган, А.Смирнов, І.Козловський).

Крім сутнісних, ментально-ціннісних ознак вписаності в "русскій мір" (що де-юре не так просто визнати критеріями), підросійськість "У"ПЦ випливає з конкретного факту: досі в її Статуті про управління зафіксовано посилання (як на основу її юрисдикційного буття) на Грамоту Московського Патріарха Алексія ІІ, в якій її зв'язок зі світовим православ'ям постулуюється через Російську Православну Церкву. Та ж таки московська Грамота зорієнтовує "У"ПЦ на підлеглість рішенням керівних московських церковних органів (Соборів Російської Церкви).

Плюс так звана "Українська" Православна Церква не сповістила офіційно жодну автокефальну Православну Церкву світу про те, ніби вона вийшла зі складу Російської Православної Церкви і претендує на автокефалію. А на автокефалію вона претендувати не може в принципі, бо українське православ'я вже цю автокефалію отримало від тієї єдиної інстанції, яка уповноважена її надавати - від Вселенського Патріархату. Двічі автокефалія не надається православ'ю (в межах однієї й тієї самої країни). Тому й існує Православна Церква України (предстоятель її - митрополит Епіфаній). А до того ж, так звана "У"ПЦ (як і Російська Православна Церква!) розірвала євхаристійне спілкування зі Вселенським Патріархатом. Таке розірвання з усіх автокефальних Церков світу здійснила тільки Російська Церква.

Отже, ті не автокефальні Церкви, котрі також перебувають у розірванні цього спілкування (зокрема, "У"ПЦ) є частиною саме Російської Православної Церкви, а не жодної іншої. Не автокефальна Церква не може не входити в ту чи іншу автокефальну Церкву світу. Хіба що це розкольницька структура, але ж так звана "Українська" Православна Церква не вважає себе розкольницькою. Тобто те, що вона - частина Російської Церкви - це факт", - зазначив науковець.

Однак у нас - за законодавством - кожна конкретна парафія, громада є окремою релігійною організацією. Яким же чином встановлюватиметься її (кожної конкретної громади) афілійованість (дочірність) щодо релігійних структур у державі-агресорі?

"Думаю, буде такий ланцюжок процедур. Державна служба з етнополітики і свободи совісті опублікує список всіх релігійних організацій, у Статуті яких є вказівка, що вони - одиниці так званої "Української" Православної Церкви. А, як уже було сказано, є здійснена офіційна наукова експертиза, що підтвердила: "У"ПЦ - частина РПЦ.

Відповідно, спираючись на ці факти і на цю експертизу, ДЕСС матиме право подавати до суду про припинення діяльності кожної такої релігійної організації (парафії, монастиря тощо) - в разі якщо вона не усуне зі свого статуту такого зв'язку, тобто підлеглості до "У"ПЦ, а відповідно дочірності щодо Російської Православної Церкви, яка підтримує війну проти України, і діяльність котрої цим Законом в Україні забороняється", - розмірковує Олександр Бродецький.

Звісно, деякі парафії зможуть використовувати хитрощі і просто усунуть вказівку на те, ніби вони - одиниці так званої "Української" Православної Церкви. Мовляв, ми самі по собі як православна релігійна організація, і можемо собі існувати. Якщо немає прописаного у статуті зв'язку з "Українською" Православною Церквою, то де-юре і немає афілійованості щодо Російської Церкви. Але в такому разі ці парафії прирікають себе на своєрідне зависання в неканонічності, тобто з внутрішньо православної точки зору вони - ніби ніде, не належать до жодної Церкви.

"За світським правом продовжити існування вони зможуть, звісно. Але от свою православну ідентичність цим вони істотно занедбуватимуть. І єдиний мудрий шлях для них, якщо вони хочуть залишатися православними не лише за внутрішньою вірою, а й за структурною належністю до повноти Церкви - це увійти в юрисдикцію автокефальної Православної Церкви України, визнаної Вселенським Патріархатом.

Але на практиці буде по-різному. Якісь підросійські парафії до останнього судитимуться з державою, а програвши суди, животітимуть у підпіллі, здійснюватить свою діяльність незареєстровано. Якісь - таки переходитимуть у ПЦУ. Якісь - існуватимуть в описаному завислому стані, підкорегувавши свої статути і формально усунувши з них структурну належність до "У"ПЦ, а отже, до РПЦ", - додав фахівець.

Одне слово, Закон прийнято, але непрості, колізійні процеси триватимуть ще довгі роки, вважає О. Бродецький.

"Сьогоднішній день, на жаль, не усуває з релігійної мапи України факту існування підросійських структур - носійок бацил "русского міра". Бо ці бацили живі ще в головах і серцях багатьох людей (і це жахливо, що ці люди такими лишаються на тлі війни) .

Та попри всі ці нюанси - Закон важливий. Хоча б тому, що суспільний резонанс таки зактивізує добровільні переходи громад до Православної Церкви України. Таких переходів ставатиме більше.

Плюс закон санкціонує й унеможливлення діяльності в Україні і тих релігійних організацій, які явно пропагують ідеологію "русского міра". Тобто якщо у словах священників під час проповіді, у книжках і газетах, що продаються на парафіях і єпархіях, буде засвідчено русскомірні тези (про "трієдіний народ", про "святих" російських царів, про велич російського воїнства в минулому чи теперішньому, не кажучи вже про явну підтримку Росії в теперішній війні), - це вже підстава для офіційного припинення легальної діяльності такої релігійної організації", - підсумував релігієзнавець.

Нагадаємо, учора, 20 серпня, Верховна Рада в цілому ухвалила закон №8371 про заборону в Україні діяльності релігійних організацій, пов'язаних з Росією.

Із дев'яти народних депутатів із Буковини лише двоє проголосували за законопроєкт.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram