Чернівці завершили декомунізацію вулиць у місті. "МБ" продовжує рубрику, розповідаючи про тих, на честь кого в місті називають вулиці та провулки.
Читайте також: Загиблі Герої - Ватрич, Паліброда, Шова: на честь кого називають вулиці Чернівців
Вулиця Тетяна Яблонської (стара назва – Архангельська)
Тетяна Яблонська – художниця, живописниця, Героїня України. У 1933 році вступила до Київського художнього технікуму, далі навчалася в Київському державному художньому інституті. Під війни почала викладати в інституті, де колись навчалася, вступила в Спілку художників України, де була членом правління. У 1968 році розкритикувала "опіку" над мистецтвом партійними органами, за що її картину "Життя триває" зняли з виставки, а саму Яблонську – з усіх посад. Увесь тираж картин художниці з віршами Івана Драча був знищений "за націоналізм". Відомі твори Яблонської: "Хліб", "Ранок", "Над Дніпром". Окрім радянських нагород, отримала звання Героя України у 2001 році. Померла у 2005 році в Києві, похована на Байковому кладовищі.
Вулиця Наталі Забіли (стара назва – Балашківська)
Наталя Забіла – поетеса, драматургиня, прозаїкиня. Народилася Наталя у дворянській родині з великими мистецькими традиціями в Санкт-Петербурзі в 1905 році. У 1917 році сім’я переїхала в селище Люботин (зараз – Харківська область – авт.). Наталя працювала вчителем у місцевій школі. У 1925 році закінчила Харківський інститут народної освіти, потім працювала в журналі "Нова книга". Писала здебільшого для дітей, зокрема оповідання "Про маленьку мавпу", "Пригоди з автобусом", "У морі" тощо. Після війни очолила Харківську письменницьку організацію та редагувала журнал "Барвінок". Близько 200 книг видала письменниця за час своєї кар’єри, з яких найвідоміші: "Під ясним сонцем", "У широкий світ", "Оповідання, казки, повісті" тощо. Померла в Києві в 1985 році.
Вулиця Євсевія Мандичевського (стара назва – Барнаульська)
Євсевій Мандичевський – композитор, музикознавець, диригент. Народився в 1857 році в селі Багринівка, нині Чернівецька область. Був сином православного священника. Музичну освіту отримав у Чернівцях – його навчали відомий композитор Сидір Воробкевич та чеський скрипаль Адальберт Гржималі. У 1875 році переїхав до Відня, де закінчив філософський факультет Віденського університету. Згодом увійшов у близьке оточення відомого австрійського композитора Йоганнеса Брамса. З 1880 Мандичевський став хормейстером Віденської хорової академії. З 1896 по 1921 був професором Академії музики та сценічного мистецтва. Впродовж багатьох років працював кореспондентом британського журналу "Музичний таймс". Опрацьовував народні українські та молдавські пісні. Також написав 11 українських хорів, з яких два – на слова Тараса Шевченка. Помер у 1929 році у Відні, де й похований.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
