Цього року Великдень святкуємо 5 травня. Це одна із найпізніших дат. Усі православні та греко-католики і далі святкують це головне християнське свято в один день. А римо-католики цього року відзначають Великдень аж на п’ять тижнів раніше - 31 березня.
Священник ПЦУ Роман Грищук пояснив, чому Україна перейшла на новий церковний календар, але не на григоріанський, пише molbuk.ua.
Дату Пасхи розраховують за місячним календарем. Обчислення дати Великодня прив'язане не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця.
"Календарний церковний рік і свята різдвяного циклу мають прив’язку до сонячного календаря. З новоюліанським календарем вирішили питання із загальнорічним циклом свят. А ось Великодні свята і усі свята, прив’язані до Великодня, вираховуються за місячним календарем. Це стосується Великого посту, Вербної Неділі, Хоминої неділі після Великодня, Вознесінння і П’ятдесятниця (День Святої Трійці — ред.)”, - пояснює Роман Грищук.
Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця, після весняного рівнодення. Схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на Заході та Сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні, крім того, враховують дату святкування Старозавітної Пасхи.
“Обчислюємо дату Великодня наступним чином: вираховуємо першу неділю після повного місяця після весняного рівнодення 21 березня. Тому розрахунки бувають різними, бо повний місяць після 21 березня може бути або раніше, або пізніше", - зазначив Роман Грищук.
Питання з Великоднем не вирішується простим переходом з юліанського на новий календар через давні традиції. За юліанським календарем Великдень обов'язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.
"Також у розрахунку Пасхи маємо прив’язку до старозавітної Пасхи. Як відомо, Старий Заповіт є прообразом до Нового Заповіту. Старозавітна Пасха припадала на день розп'яття Христа, якраз у п’ятницю, а Христос воскрес у неділю. Тобто святкування Новозавітної Пасхи обов’язково має бути після старозавітної Пасхи. Тому церква, перейшовши на новоюліанський календар, пасхальні свята на даному етапі залишила за александрійською схемою вираховування. Таким чином новозавітна Пасха залишилася на своєму місці і святкується після старозавітної єврейської пасхи. Так роблять 14 помісних православних церков і Україна у тому числі”, - розповідає священник.
Поки що не йдеться про те, щоб римо-католики і православні святкували Великдень в один день, як зробили з Різдвом. Такі перемовини і спроби відбувались не раз з 17 століття, але закінчувались невдачею.
“У католиків не раз таке буває, що новозавітна Пасха святкується раніше, ніж старозавітна Пасха. Тобто порушується біблійний порядок хронології подій. Щоб цього не відбулося православні християни під час обраховування визначення дня Великодня вираховують наступну першу неділя після весняного рівнодення і після іудейської пасхи. Йдеться про дотримання всеправославного порядку. Можливо, з часом будемо святкувати Великдень разом з католиками. Якщо Церква прийме таке рішення. На даному етапі нам важливіше зберегти єдність з усім православним світом", - каже священник ПЦУ Роман Грищук.
Водночас вже наступного 2025 року і католики, і православні відзначатимуть Великдень в один день. Такий збіг трапляється раз на 3-4 роки.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
