50-річного Валерія Залужного, який понад два роки обіймав посаду головнокомандувача ЗСУ, восьмого лютого Володимир Зеленський відправив у відставку. День потому президент нагородив його званням Героя України.
Новим головкомом призначено 58-річного генерал-полковника Олександра Сирського, який від серпня 2019 року командував Сухопутними військами ЗСУ.
Як може змінитися війна після цих кадрових перестановок? Molbuk.ua зібрав думки експертів і самих бійців.
"За все відповідатиме Зеленський"
Віталій Портников, політичний оглядач, публіцист:
"Рішення президента про відставку головнокомандувача ЗСУ перекладає всю відповідальність за подальший розвиток подій на самого Володимира Зеленського. Усе те, що зараз буде відбуватися на фронті, – це персональна відповідальність саме президента, а вже потім – Олександра Сирського.
Чим одне призначення відрізняється від іншого? Призначення Валерія Залужного відбулося в період військового конфлікту низької інтенсивності, який розпочався не в часи президентства Зеленського, і навіть не за його попередника.
Тепер люди з огляду на високий рівень персональної довіри до Залужного, будуть особливо прискіпливо стежити за тим, що може зробити новий головнокомандувач.
Судити за діями Сирського, а якщо бути точним – за діями Зеленського – будуть за іншим рахунком, ніж судили за діями генерала Залужного. Будь-яка неуспішна річ трактуватиметься як результат його відставки. Будь-яка успішна – як така, що була б ще краще зреалізована за Залужного. І президент, і Сирський – заручники цієї суспільної думки, яка не буде іншою.
Президент зазначив, що очікує від Сирського чіткого плану подальших дій. Але це залежатиме також і від того, яка зброя надійде до ЗСУ, як буде розв’язане питання про фінансову допомогу цивілізованого світу, від закону про мобілізацію і його виконання, військово-технічних і мобілізаційних можливостей РФ.
Сирський говорив про потребу збереження людських ресурсів під час війни. І з цього погляду треба буде зрозуміти, як новий головнокомандувач ЗСУ намагається мінімізувати українські втрати на лінії фронту й збільшити російські".
"Сирський лаврів не здобуде"
Юрій Бутусов, військовий журналіст, блогер:
"Президент ставить перед Сирським завдання, що на столі має з’явитися реалістичний план ЗСУ на 2024 рік з урахуванням ситуації на полі бою. Але це абсолютна маніпуляція. Який може бути план, якщо влада досі не ухвалила закон про мобілізацію? Досі не визначили, яку кількість людей за рік вони мобілізують. Не виплачений жодний контракт на виробництво армії дронів. Виробництва снарядів, пороху, підривників немає. Ми виробляємо міни в невеликій кількості. Держава, уряд не залучили будівельні організації для спорудження стратегічних ліній оборони. Усе це не вирішить Сирський. Жоден головнокомандувач цього не зробить. Бо це завдання самого Зеленського!
Не буду казати, що прихід Сирського – це катастрофа. Ми боремося. Україна втрималася у 2022 році, бо вистояв наш солдат, зокрема воїн-піхотинець.
Жодних лаврів Олександр Сирський на цій посаді не здобуде. Ситуація на фронті важка. Вона залежить зараз не стільки від керівника ЗСУ, скільки від системних зусиль усієї держави. Зеленський має віддати Сирському відповідальність за всю армію й припинити практику втручатися в управління через голову головнокомандувача ЗСУ. Якщо це відбудеться, у Сирського є можливості зробити багато тих речей, які були неможливими за Залужного".
"На переправі коней не міняють"
Олександр, боєць із Чернівців, воював під Бахмутом:
"Не в захваті від цього всього. Як то кажуть, на переправі коней не міняють. У цей важкий час заміни не треба було. Адже людина, яка стала головнокомандувачем ЗСУ, фактично працювала в системі. Тож навряд чи щось істотно зміниться. Хіба, можливо, те, що вона виконуватиме прямі накази зверху, з Офісу президента. І буде вислуговуватися, виходить.
Валерій Залужний у багатьох військових мав великий авторитет. Його заміна може призвести до падіння морального духу армії, що матиме негативні наслідки. Так, питань було багато. Але військові розуміли, що ці питання не так до нього, як до нижчих ланок – командирів бригад, батальйонів.
Попри все, зневіри немає. Хлопці й далі будуть в окопах стримувати натиск ворога. Але сама держава, командування повинні дати чітку надію для військовослужбовців: чи будуть демобілізація, мобілізація. Ми воюємо вже два роки й фактично досі не знаємо, що далі.
Давайте реально дивитися на все. Якщо говорити про демобілізацію через 36 місяців, то та сама піхота до неї просто не доживе. Люди втрачають надію. Тому ситуація є критичною. І варто розуміти, що кращі вже не будуть приходити. Найбільш вмотивовані приходили в перші дні. Вони, на превеликий жаль, уже закінчуються. Зараз це люди, яких упіймали, привели до війська. Вони один-два рази виходять на позицію, а на третій відмовляються або втікають.
Певне, лише з часом ми зможемо зробити висновки, чи було рішення про заміну головнокомандувача правильним. Усі очікують, що щось, можливо, зміниться на краще. Гадаю, упродовж найближчих двох-трьох місяців ситуація стане більш зрозумілою".
"Проблема не в командувачах, а в нестачі людей"
Олег, боєць із Чернівців, воює на Куп’янському напрямку
"Не думаю, що зараз щось кардинально зміниться. Те, що буде гірше, – однозначно. Це станеться незалежно від того, хто буде – Сирський чи Залужний. Причина в тому, що люди не йдуть воювати. А ті, хто воює, максимально виснажені за два роки війни.
Найкращих уже повбивали. Більше ніхто не йде. Воюємо залишками. Ситуація в різних бригадах на різних напрямках однакова – проблема з людьми. Банально нікому воювати. Ті, хто сидить у тилу, мають зрозуміти: поки вони сподіваються на армію і святого боженьку, ми можемо втратити країну.
Тому, хто там буде головнокомандувачем, – це абсолютно не першочергове питання. Хоча я дуже поважаю Федоровича (
Залужного – авт.) і знаю, як воює Сирський. Ми під ним воюємо з літа. Але біда в нас самих, і не треба шукати винного десь там".
"Треба спочатку, як кажуть, переспати з бідою"
Андрій, військовий із Чернівців, зараз воює на Куп’янському напрямку:
"Гадати, як розвиватиметься далі війна, – невдячна справа. Тут ніхто нічого не може спрогнозувати. Великою мірою це залежить від нас. Ще більшою – від планів ворога. Зрозуміло, що зміну командувача ворог сприймає як певну нашу слабкість. Відповідно, окупанти це будуть максимально використовувати для тиску на наші сили.
Усі військові, з якими спілкуюся, не можуть зараз дати чітку відповідь щодо свого ставлення до таких кадрових змін. На це є проста причина: від початку війни командувачем був генерал Залужний. Армія, суспільство звикли до нього. Тому не можна зараз щось однозначно оцінювати. Мине місяць-другий, тоді побачимо.
Треба заспокоїтися, видихнути. Це схоже на те, коли звикаєш до місця, де живеш. А потім тобі кажуть: "Збирайся і переїжджай". Перебираєшся на нове місце – і тобі все не так. На звільнення генерала Залужного суспільство відреагувало саме так. Тому нам спочатку треба, як кажуть на Буковині, "переспати з бідов".
Українці споконвіку любили собі створити ідола, а потім розчаровуватися. Ідеалізували й Валерія Залужного. Хоча це справді заслужена, гідна високої поваги людина. І дуже добре, що суспільство не саме розчарувалося, а відбулася зміна управління з ініціативи президента. Саме Зеленський як Верховний Головнокомандувач відповідальний за все, що зараз відбувається у країні. І рішення про заміну Залужного він узяв на себе. Побачимо".
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
18-02-2024, 12:21
0
2 280
