Цього року вперше національний відбір на Євробачення-2024 супроводжувався перекладом жестовою мовою. До цього долучилися дві перекладачки. Одна з них – 24-річна чернівчанка Ольга Буназів.
Як потрапила на Євробачення
"Я поїхала до Києва на практику, адже навчаюся в Київському фаховому коледжі прикладних наук на перекладачку жестової мови. Написала Катерині Заботкіній (інша перекладачка на відборі), з якою давно знайома, що було б добре обрати пісню, яка нам двом подобається, та перекласти її. Вона запропонувала перекласти музику фіналістів відбору на Євробачення", – розповідає Ольга Буназів.
Дівчатам треба було перекласти 11 пісень. Це дуже велика робота.
"Ми поділили пісні, кожна перекладала ту композицію, яку обрала самостійно. Також допомагали одна одній з певними жестами. Потім орендували студію, записали там відео й змонтували його. І буквально за дві години до публікації нам написали організатори "Євробачення", що запрошують нас перекладати нацвідбір", – ділиться дівчина.
Катя з Ольгою розділили роботу. Перша — перекладає пісні, а друга — розмови.
"Атмосфера за лаштунками була наскільки чарівною для мене! Коли з тобою у гримерці сидять Jerry Heil, Маша Єфросиніна й багато інших зірок, а ти їх тільки бачила по телевізору та в інтернеті, – це не може не вражати", – каже Ольга Буназів.
"Швидко перекласти пісню дослівно дуже складно"
"Інколи чую, що моя колега Катерина перекладала пісні з помилками. Однак треба розуміти, що ця робота дуже складана. Насамперед треба донести сенс, а є багато діалектизмів, калькованої жестової мови, англійських слів. До того ж пісні дуже швидкі. Катя старалася зі всіх сил, вона велика молодчина", – зазначає дівчина.
"Уже 20 років спілкуюся жестовою мовою"
"У мене є старші брат і сестра з порушенням слуху. Однак у батьків зі слухом все добре. Коли народилася я, то подумали: "Чому б не спробувати навчити меншу сестру жестової мови?" Я її легко опанувала та часто брату і сестрі допомагала в житті", – ділиться Ольга.
Згодом брат і сестра Ольги створили власні сім’ї, тому дівчині не вистачало спілкування жестовою мовою.
"Я стала розуміти, що мені не вистачає практики. Якось на Новий рік натрапила на відео дівчини, яка перекладає святкову пісню. Я зрозуміла, що так само можу доносити переклад пісень жестовою мовою. Щоб мій брат чи сестра або інші такі люди почули й відчули пісню. Відтоді почала цим займатися", – розповідає дівчина.
Робота Ольги взагалі не пов’язана з жестовою мовою, дівчина керує магазином одягу. Однак це не заважає їй поєднувати викладання.
"Минулого року я розробила курс, під час якого навчала жестової мови. Ситуації бувають різні: наприклад, дівчинка має брата, але вона його не розуміє; або хлопець працює в аптеці й до нього приходить людина, яку він не розуміє. Таких випадків багато. Тому вирішила навчати тих, хто хоче знати жестову мову. Випустила вже дві групи", – каже Ольга Буназів.
Ольга ділиться, що після нацвідбору їй пишуть подяки.
"Чималу кількість подяк отримую від людей із порушенням слуху. Вони записують відео, де дякують за мою роботу. Це дуже приємно", – ділиться дівчина.
Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.
22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".
В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.