У Чернівцях працює гуманітарний хаб для переселенців. Він знаходиться у помаранчевій будівлі на вулиці Головній, 223.

Кореспондентка molbuk.ua побувала там і поспілкувалася з відвідувачами.



Колись у цьому приміщенні продавили хліб, а з вересня 2022 року тут з вівторка до п'ятниці, з 10.00 до 16.00 та в суботу з 10.00 до 14.00, працює гуманітарний хаб.

Мене зустрічають дві працівниці та координаторка Марія ЄГРИЩЕНА. Увагу привертає дитячий малюнок, який висить на поличці. Там зображені український та французький прапори з надписом: "Я француженка, мене звати Іле, і я бажаю тобі удачі. Ось мій французький прапор".
"Волонтерять тут переселенки й одна чернівчанка"

Пані Марія розповідає, що переселенці можуть прийти сюди по взуття, іграшки, одяг – як дорослий, так і дитячий.

– Також буває посуд, щось із меблів, наприклад, стільчики. Волонтерять тут переселенки та одна чернівчанка, – розповідає жінка.

Бачу купу дитячого одягу та синю кофту з Ельзою та Анною з "Крижаного серця". На кожній поличці написаний вік, щоб волонтери та батьки могли легко зорієнтуватися, що саме потрібно. Знизу стоять черевики, кросівки й чоботи різних розмірів і кольорів.

– У нас асортимент широкий, людина сама може обирати, що їй потрібно, – каже пані Марія.

Жінка закликає, щоб чернівчани, які приносять речі, прали їх і переглядали на наявність дірок і плям.

– Бували випадки, що людина тільки приїхала в Чернівці й не має пральної машини, або вона прийшла до нас і відразу переодягалася.
Доходжу до кінця кімнати й бачу продовження приміщення, яке ховається за стіною. Там висить одяг для дорослих.

Переглядаю одну, другу куртку. Зверху над вішалками, стоять полички з взуттям. Звертаю увагу на яскраво-фіолетові туфлі на високих підборах шпилькою.

– У вас навіть підбори є? – дивуюся.

– Звичайно, у нас їх достатньо, – відповідає волонтерка.

– І люди беруть таке? – запитую.

– Так! Кілька разів зауважувала, що підборів стає менше. Мене це дуже тішить: можливо, завдяки таким речам та людина, яка їх взяла, хоч трохи відволічеться від пережитого, – відповідає жінка.



"Єдине, чого хочу, – повернутися додому"


Навпроти мені літня пані перебирає штани.

– Добрий день! Ви звідки приїхали? – запитую.

– Добрий! Я приїхала ще у квітні 2022 року з Сєвєродонецька, – відповідає пані.

– Щось сьогодні собі обрали? – цікавлюся.

– Ось штани шукаю, але на себе знайти не можу, всі замалі. Також прийшла за тарілками, – розповідає жінка.
Жінку звуть Вірою Костянтинівною.

– Спочатку я не хотіла виїжджати. Ми півтора місяця сиділи дома, але потім прилетіло в нашу квартиру. Вікна повилітали, стіни наскрізь пробило. Я була на кухні, швидко заховалася в туалет. Наша родина після того аж виїхала. Приїхали в Чернівці. До того знала тільки на карті, де вони. Мені навіть пропонували виїхати за кордон, але я відмовилася. Єдине, чого хочу, – повернутися додому, ‒ каже Віра Костянтинівна.



"Прошу не залишати одяг під дверима"


– Чого зараз потребує хаб? – цікавлюся в пані Марії.

– Найбільше нам потрібен верхній одяг, зимові черевики, подушки, ковдри, засоби особистої гігієни. Тому закликаємо чернівчан і підприємців, які шиють речі, приносити насамперед щось тепле. Також дуже прошу людей, не залишати одяг під дверима, коли осередок зачинений. Ви можете зателефонувати нам, а ми згодом заберемо пакунок, – розповідає координаторка.

– У вас навпроти дверей висить малюнок дівчинки, на ім’я Іле. Як він опинився у хабі? – запитую.

– Це у 2022 році нам надіслали допомогу. Прийшли з-за кордону коробочки від дітей, які складали подарунки нашим українським діткам. Там теж були різні малюнки. Залишився лише один лист, – відповідає жінка.



Підходжу до столу з тарілками й виделками. Біля мене стоїть жінка з дочкою, та роздивляється посуд.

– Ми приїхали сюди на початку повномасштабного вторгнення з Лівобережжя Херсонщини. Виїхали відразу, тому бачили тільки російські літаки й окупантів, слава Богу, більше нічого, – відповідає Лілія.

– Ви відразу приїхали в Чернівці? – цікавлюся.

– Ні, спочатку ми були в Хмельницькому. Потім вирішили приїхати в Чернівці, тут вже п’ять місяців, – каже пані.

– Як часто приходите по речі в хаб? – запитую.

– Двічі на місяць, особливо треба дитячого одягу, адже малюки дуже швидко ростуть, тільки взуття купуємо на ринку, – ділиться Лілія.
Йду до столу, де рахують кількість взятих речей і заповнюють анкети.

– Раніше ці анкети видавали у ЦНАПі, проте зараз, якщо людина нещодавно приїхала, друкуємо їх самі. Потім вона приходить з цим бланком до нас. Це потрібно для того, щоб ми бачили, коли переселенці приходять. Людина може отримати допомогу двічі на місяць. Проте бувають різні ситуації. Наприклад, людина тільки приїхала, вона гола-боса. У такому разі, ніхто не стане їй обмежувати кількість одягу, – розповідає Марія Єгрищена.



Євгенія, яка приїхала разом із чоловіком із Бахмута, розповідає, що бере в хабі одяг або ще щось, але згодом все повертає.

– Сьогодні взяли дитячий стіл для годування та взуття, – розповідає жінка.



Якщо хочете занести одяг у хаб, то можете звернутися за номером телефону: +380 66 814 04 49.



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram