«Лісоруби не постраждають»: що означає об’єднання лісгоспів на Буковині

Днями в Чернівцях працівники лісгоспів краю пікетували ОДА. Люди виступали проти об’єднання лісгоспів, адже побоюються, що втратять роботу.

Нагадаємо, що реформою лісової галузі передбачено утворення в області лише чотирьох лісгоспів: Чернівецького, Сокирянського, Берегометського та Путильського, йдеться в публікації "МБ".



Чи готові до таких змін лісівники? Які проблеми можуть виникнути у нових лісогосподарських підприємствах? Про це говоримо з начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Василем ГОНЧАРОМ.

– Пане Василю, що має насамперед змінитися у лісгоспах?

– Розповім про деякі зміни у структурі управління. Досі в обласному управлінні лісового господарства діяли 14 лісгоспів: шість державних і вісім спецлісгоспів АПК. Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів, про реорганізацію, передбачено об’єднання лісгоспів. Після чого утворяться на Буковині лише чотири держлісгоспи: Сокирянський, Чернівецький, Берегометський і Путильський. Зокрема, Сокирянський держлісгосп об’єднає Хотинський і Новоселицький держспецлісгоспи АПК. До Чернівецького держлісгоспу увійдуть Сторожинецький лісгосп, Глибоцький і Герцаївський держспецлісгоспи АПК. До Берегометського лісомисливського господарства вливаються Сторожинецький, Кіцманський і Вижницький держспецлісгоспи АПК, Путильський держлісгосп і Карпатський держспецлісгосп АПК тепер будуть одним підприємством.

– Які проблеми у зв’язку з цим можуть виникнути?

– Спочатку про виклики. Ми окреслили низку проблем та ризиків, які можуть виникнути у процесі оптимізації та зміни структури лісгоспів: переоформлення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення; реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна; взаємовідносини з органами місцевого самоврядування у частині сплати податків до місцевих бюджетів лісгоспами, де громади неплатоспроможні тощо. Аби не допустити виникнення соціальної напруги в колективах лісгоспів, ми маємо разом із профспілками вжити всіх можливих заходів щодо недопущення відпливу кадрів з лісової галузі.
– Та все ж, чи плануєте скорочення людей?
– Можу твердо запевнити, що жоден із працівників скорочений чи звільнений з роботи без їхньої згоди не буде. Всі працівники лісгоспів гарантовано будуть забезпечені робочими місцями. Хоча деякі працівники таки вимушені будуть перейти на дещо нижчі посади. Це стосується працівників апарату управління. Адже відбуватиметься об’єднання цілісними майновими комплексами, тому, зрозуміло, двох рівноцінних посад в одному підприємстві бути не може. Скажу відверто, від часів Союзу в лісовому господарстві країни практично нічого не змінилося. Ми досі живемо старими нормами. Між тим, як засвідчує практика наших сусідів із Євросоюзу, у них усе по-іншому. Там давно перейшли на електронний облік деревини. Там усі дії в електронному вигляді. У нас досі лісники, майстри лісу сиділи у конторах, а в ліс ішли, наприклад, для відправки деревини. Відтепер робота для таких категорій працівників буде в лісі. Образно кажучи, їхнім офісом стане ліс. Замість зошита чи блокнота вони матимуть планшет із сучасною програмою, де буде обліковано всю реалізовану деревину. А прості лісоруби, працівники переробок не постраждають, для них робота в лісі буде завжди.
– Наскільки відмінні умови ведення лісового господарства в нашому краї та в інших регіонах України?
– Різниця хіба у природно-кліматичних умовах. Якщо, скажімо, у них якась порода дерев приживається добре, то у нас вона може не рости. Нещодавно, під час поїздки на Черкащину, я побачив, що тамтешні умови ведення лісового господарства можна прирівняти до нашого Дністровського району. Адже основні лісоутворювальні культури там теж дуб і сосна. Методи вирощування посадкового матеріалу в нас аналогічні: у Сокирянському держлісгоспі функціонує теплиця з вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою. Аналогічну звели в селі Оршівці Чернівецького держлісгоспу. Нещодавно запустили у дію потужності в Яблуницькому лісництві Путильського держлісгоспу. Що ж стосується вирощування декоративних дерев і кущів, то в нас більший вибір і реалізація, ніж в інших областях. Тут серед лідерів Сокирянський держлісгосп, який працює в цьому напрямку ще з 2010 року.
– Що плануєте запроваджувати нове?
– Метод рубок переформування плануємо впроваджувати у гірських районах. У цьому плану наші колеги-львів’яни йдуть на крок попереду. Однак, якщо взяти відродження лісу природним способом, то Буковина єдина в країні, яка забезпечує це на 70 відсотків. Ми проводимо рівномірно поступові рубки із зрідженням. Тобто, якщо закінчуємо рівномірно поступові рубки на останній ділянці визначеної під планові рубки площі, то на початкових уже росте молодий ліс. Що стосується рубок переформування. При обласному управлінні створено науково-технічну раду, яка координує процес рубок переформування. Всі роботи у лісових масивах здійснюють після її рекомендацій. Запроєктовано такі рубки в Сторожинецькому лісгоспі з 2022 року. Вже напрацьовано плани щодо їхнього проведення.
– Яка наразі ситуація з роботою держлісгоспів краю?
– За перше півріччя реалізовано товарної продукції на 351 мільйон гривень. Ріст до відповідного періоду 2020-го склав 41,4 відсотка. За цей же період на експорт реалізовано продукції на суму 78 мільйонів гривень (+141,8 % до показників 2020 року). Питома вага експорту в загальному обсязі реалізованої продукції становить 22 відсотки. На ведення лісового та мисливського господарства було скеровано 78,1 мільйона. За рік середня зарплата робітників зросла на 2,5 тисячі гривень і нині становить 10-12 тисяч.