На мотоциклі їздив до 75 років: історія легендарного мотогонщика з Буковини – унікальні фото

У наш час Леопольд Барановський би був справжньою зіркою мотокросу, а в радянські часи все було по-іншому.

Спортсмен брав участь у змаганнях, у 50-х роках був чемпіоном області. Та звання майстра спорту отримав лише у 2018 році, у віці 85 років, йдеться у публікації МБ.



Змагалися у шоломах танкістів

Шостого липня цього року Леопольд Барановський помер, але навіть в останні дні свого життя згадував про своє захоплення – мотоциклетний спорт.

Його донька Емма Барановська прийшла до редакції "МБ" з грамотами та фото свого батька, щоби розповісти про легендарного спортсмена.



"У дев’ять років мій батько залишився без матері. Її у 1941 році репресувала з Чернівців радянська влада, а хлопчика не забрали, бо він заховався. Жінка потрапила на лісоповал на 17 років, причому нам досі точно не відомо, за що саме. Тому батька виховувала бабуся, – розповідає пані Емма. – Він закінчив лише три класи, а потім працював у дядька на будівництві. На території спиртзаводу в Садгорі під час війни мали автобазу німці, там ремонтували техніку, і батько біля них крутився. У 14 років почав збирати мотоцикли. В 16 років вже взяв участь у змаганнях. Їздили, де могли, – дорогою, по воді, адже спеціальної мототраси не було. Спочатку тренувалися на Цецино, потім – у Садгорі. Згодом зробили трасу на Білій, причому це місце показав мій батько. У мотокросменів на той час не було спеціальних костюмів, змагалися у шоломах танкістів. Одяг був простий, а не якийсь спеціальний".



Збирав сам мотоцикли

Професійно виступати у мотоспорті Леопольд Барановський почав у 1954 році. Працював на панчішній фабриці токарем, а паралельно захоплювався мотоспортом. Він став мотогонщиком першого покоління, який захищав честь Буковини і був чемпіоном області. Змагався у класі мотоциклів на 350 кубічних сантиметрів. У змаганнях з 1954 по 1961 рік Леопольд Барановський посідав перші місця 17 разів і так само друге і третє місця – 17 разів.





"Перші мотоцикли, на яких батько змагався, він збирав сам. Постійно мотоцикл переробляв – то вода у фільтр потрапила, треба вище підняти, то він заважкий, треба легшим зробити, – згадує Емма Барановська. – Спортсмени між собою вже знали: якщо виступає Барановський, то він посяде якесь переможне місце. Тому й часто різну шкоду йому робили з мотоциклом. Коли батько це зрозумів, почав забирати мотоцикл додому".



На мотогонки завжди тоді приходило багато людей, це була значуща подія. Леопольдна Барановського завжди запрошували на паради, бо він міг, стоячи, їхати на мотоциклі, робив "ластівку".



"Мені було приємно, що в мене такий тато, що ним так захоплюються, що йому аплодують. Його на фініші піднімали разом з мотоциклом", - згадує Емма Барановська.




Плакав, коли отримав звання

У 1962 році Леопольд Барановський пішов із мотоспорту. З одного боку, розумів, що вже вік, а з іншого боку, – був ображений. На одних змаганнях у 1962 році він посів перше місце, а звання майстра спорту так і не дали.



"Батько продовжував працювати на панчішній фабриці, але про техніку ніколи не забував, завжди щось майстрував, – каже пані Емма. – Сам зібрав машину УАЗ. Захоплення мотоциклами залишилося на все життя. Їздив на них до 75 років, а на велосипеді – до 86. До 85 років ходив на мотогонки вболівати".

Незважаючи на усі свої досягнення, Леопольд Барановський не отримав жодного звання впродовж пів століття.

"Ми писали спочатку в Москву, а потім у Київ, щоби батькові дали майстра спорту з мотоциклетного спорту. Постійно були якісь відмовки: то документи загубили, то щось не так написали. Потім вже припинили це робити. Розуміли, що жодного звання не дають, бо у батька була репресована матір. Лише у 2018 році заслужений тренер України Михайло Ротар домігся того, щоби Леопольду Барановському дали майстра спорту. Батько навіть плакав, коли отримав звання".

У своїй кімнаті Леопольд Барановський всі роки зберігав кубки та грамоти зі змагань. Любив розповідати про мотокрос. За три дні до смерті він онукові кілька годин розказував про мотоспорт на Буковині.



Тепер Леопольда Барановського нема. Він був останнім із тих спортсменів, які почали розвивали мотоциклетний спорт на Буковині. Але він залишився назавжди легендою мотокросу.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram