Місцеві вибори-2020 у Чернівцях запам’яталися несподіваним результатом. Створена за три місяці до виборів місцева політична сила "Єдина альтернатива" здобула десять депутатських мандатів. А малопублічний на той час бізнесмен Роман Клічук переміг на виборах міського голови.За ширмою гасел про "лад у місті" та обіцянок "взяти відповідальність на себе", над втіленням проєкту "Єдиної альтернативи" стояв політтехнолог з Києва, керуючий партнер компанії PGR Consulting Croup LLC, засновник проекту "Школа Мерів" Руслан Рохов.
Через сім місяців після перемоги "ЄА" в Чернівцях він аналізує діяльність нової влади, говорить про ключові проблеми і дає поради, як їх вирішити. Про це та інше – у інтерв’ю кореспонденту molbuk.ua.
Як "Єдина альтернатива" знайшла свого виборця у Чернівцях– З багатьма представниками "Єдиної альтернативи" вас пов’язувала "Школа Мерів". Хто з них вас запросив для розкрутки іміджу нової сили?– Я б не сказав, що багато. Є ряд випускників "Школи мерів", які входять до числа представників "Альтернативи". Це, зокрема, Марина Кирилюк та Ірина Ткачук-Кобеля. Але саме одна з них порекомендувала ініціативній групі зі створення "Єдиної Альтернативи" залучити мене до розвитку політсили.
Зміст того, чим ми займалися, я розкривати не можу. Це один з ключових принципів співпраці з клієнтами компанії PGR Consulting Croup LLC. Але можу сказати над чим ми працювали – розробляли стратегію виборчої кампанії та супроводжували процес її реалізації. Як всі пам’ятають, завершилось це перемогою "Єдиної альтернативи" на виборах до Чернівецької міської ради та обрання Романа Клічука чернівецьким міським головою.
– Це був ваш перший досвід співпраці з політичними силами на виборах?– Ні, не перший. До цього я працював в різних форматах з різними політиками. Перед місцевими виборами в Чернівцях працював з кандидатом у нардепи Артемом Дубновим (від "Слуг народу") на київському мажоритарному окрузі, на Троєщині. Дубнов тоді переміг Борислава Березу, чинного на момент виборів депутата-мажоритарника на тому окрузі, та заступницю міського голови столиці, яка завершила виборчі перегони на другому місці.
Перед тим був у штабі кандидата у президенти Володимира Зеленського залученим експертом по розробці плану реалізації виборчої програми. Я працював над трьома блоками – це були питання децентралізації, місцевого розвитку і публічної служби (державної та в органах місцевого самоврядування).
На попередніх місцевих виборах у 2015 році був керівником штабу "Сили Людей" на виборах до Бориспільської міської ради. За три тижні нашої кампанії новостворена маловідома позапарламентська партія обійшла багато парламентських політичних проектів й увійшла до міської ради з результатом у 8,82% голосів виборців.
Того ж року я був позаштатним консультантом зі стратегії виборчої кампанії у випускника першої програми "Школа Мерів" Олександра Сєнкевича, який сенсаційно переміг на виборах Миколаївського міського голови. Після виборів він запросив мене стати його радником з питань розвитку міста. Я створював Агенцію розвитку Миколаєва. Залучав грантові кошти на її створення, збирав команду, організував навчання в Школі управління УКУ, яку створив Павло Шеремета. Окрім таких прикладних задач доводилось ще працювати з депутатським корпусом, який був опозиційним до міського голови – проводив рішення щодо створення та виділення фінансування на Агенцію міського розвитку через міську раду.
– Помітно, що більшість сил, з якими ви співпрацювали – це або починаючі політичні діячі, або майже невідомі. "Єдина альтернатива" була такою в Чернівцях перед виборами. Чи можна стверджувати, що відсутність політичного бекграунду в цих людей допомогла їм виграти?– Політика – це вирішення конкретних проблем конкретної цільової аудиторії. Коли ми взялись працювати з "Єдиною Альтернативою", ми зробили глибоке дослідження й визначили, що інші електоральні поля, тобто люди, які мають спільне розуміння проблем, уже мають фаворитів.
Умовно кажучи: ви постійно ходите в один і той самий ресторан, бо вам у ньому подобається кухня. А якось представник іншого ресторану на вулиці вас ловить за руку і каже: "Ходіть, поїжте в нас!". І ви знаєте, що у вашому улюбленому ресторані вам добре, а в цьому новому – незрозуміло що подають, тому ймовірність, що ви зміните ресторан, вкрай низька.
Те саме у політиці. Якщо ви вже когось обрали, ви бачите, що ця людина представляє ваші інтереси саме так, як ви би цього хотіли, то іншим політикам буде дуже важко вас "відбити" від цього кандидата. Оскільки з моменту мого залучення у процес до виборів було обмаль часу, ми у Чернівцях шукали саме ту нішу, яка незайнята. Щоб знайти тих виборців, які ще не мають своїх фаворитів. І такі виборці були.
Ці виборці в Україні – це ніша, так званих, непатерналістів. Це люди, які не хочуть мати "вождя", який буде про них дбати. Це люди, які хочуть, щоб політик обслуговував їх інтереси. Вони бачать політиків найманими менеджерами, які вирішують їх проблеми у представницьких органах влади. При цьому, ці люди хочуть мати вплив на визначення цілей, способів їх досягнення, а також вимагають постійного зворотного зв’язку від обраних ними представників. І саме ця ніша була вільною в Чернівцях.
Та є одна особливість у роботі з цією нішею – коли ти приходиш працювати з цими людьми, включаєш їх у виборчу кампанію та отримуєш їх голоси на виборах, то мусиш продовжувати з ними працювати і після виборів. З непатерналістами не можна спершу поговорити, залучити їх до спільної роботи, разом сформувати задачі та спосіб їх досягнення, обрати тих, хто буде брати участь у виборах, щоб перемогти і реалізувати спільні напрацювання, провести спільними зусиллями вибори, а потім зникнути на п’ять років "з радарів" до наступних виборів. Бо коли ви повернетесь до повторної розмови з ними, вони вам не повірять, і більше ніколи за вас не проголосують.
– Після вдалого кейсу в Чернівцях чи достатньо високо зросли ваші послуги?–
(Сміється, – авт.). Якщо хтось захоче – хай звертається, дамо комерційну пропозицію. Ціна залежить від продукту, який обирає клієнт. Консультація, проведення досліджень, розробка стратегії та її реалізація – це коштує різних грошей. Все це – різні задачі з різними потребами в об’ємі фінансування.
"Планка очікувань від Клічука надто високо піднята"– Днями ваша риторика у соцмережах щодо "Єдиної альтернативи" дещо змінилась. Каменем спотикання став турнікет у ратуші, за що ви різко розкритикували Клічука і його команду.– Цей кейс – щодо турнікету – був символічним, і він завдав серйозної шкоди "Єдиній альтернативі" й новому меру.
В появі турнікету нова влада міста не бачить проблеми. А я її бачив, і намагався пояснити, в чому вона полягає. На жаль, в особистих розмовах мене не почули, то ж я вирішив висловити власну позицію публічно, на своїй сторінці у Facebook. Аби команда Романа Клічука і сам міський голова побачили, що чернівчани, які підтримали їх на виборах, розділяють мої аргументи.
Тож писав це не з метою сказати, що хтось поганий, а щоб виправити неправильне рішення. Я вважаю, що немає хороших чи поганих політиків – є лише правильні або неправильні політичні рішення. Рішення поставити турнікет було глибоко неправильним. Воно є діаметральнопротилежним до політики відкритості та співучасті, з якою команда Клічука отримала підтримку чернівчан на виборах.
Турнікет у довгостроковій перспективі може закінчитись тим, що непатерналістський електорат відвернеться від "Єдиної альтернативи" й Романа Васильовича. І я волів цього недопустити…
– Як на вашу публічну критику Клічука і Ко реагувала нова команда?– Ніхто з офіційних осіб публічно мій пост не коментував. Непублічні розмови з рядом представників нової влади були. Але про їх зміст і висновки сторін я не буду говорити з етичних міркувань. Сподіваюсь, мене почули.
Люди, які прагнуть щось зробити правильно, мають бачення політики і намагаються його реалізувати – розуміють, що вони можуть чогось в житті не знати, а тому можуть допускати помилки.
Вкрай важливо визнавати, що ти можеш бути неправим, і чути людей, які вказують на неправильні рішення. Якщо ти визнаєш помилку, то виправляєш її, рухаєшся далі! І це буде свідченням того, що ти дійсно за те, щоб було правильно, а не просто "по-твоєму".
Якщо люди у владі будуть реагувати емоційно на критику у свою адресу, на кшталт "Якщо ти критикуєш нас, то ти проти нас", то це свідчить про відсутність бажання розібратися в суті питання. Це значить, що "ми хочемо, щоби наші рішення одобрювали". А це – дуже небезпечна дорога, бо є шляхом у "теплу ванну". Падіння всіх політичних лідерів в демократичних системах починаються саме з "теплої ванни". Важливо вчасно зробити висновки.
Мудрі люди вчаться на чужих помилках, розумні – на своїх… Лише "особливі" не вчаться на жодних.
Оскільки планка очікування від Романа Клічука і "Єдиної альтернативи" дуже високо піднята, виборці активно спостерігають за кожним кроком нової влади. І за тим, куди влада крокує, і за тим – як. Це було видно по реакції чернівчан у Facebook на появу турнікету.
– Можливо, температура вашої лояльності до керівництва ратуші знизилась, бо ви отримали відмову в реалізації якогось проекту?– Проблема не в тому, що команда Клічука не реалізовує зі мною проекти, а в тому, що нова влада не виконує програму, яку обіцяла втілити до виборів. Вкрай важливо, щоб вона реалізовувалась у той самий відкритий і прозорий спосіб, як це робила "Єдина альтернатива" під час виборчої кампанії. Але команда Романа Клічука не зобов’язана зі мною працювати. Так, я пропонував Роману Васильовичу свою допомогу.
Йшлося про реалізацію різних частин програми "ЄА" – створення Агенції розвитку міста, залучення людей до процесу ухвалення рішень, розвиток мережі органів самоорганізації населення, організація належних комунікацій з громадою. Буду дуже радий, коли нова влада буде спроможна зробити все це без сторонньої допомоги.
– "Єдина альтернатива" на виборах застосовувала технологію, коли в соцмережах сотнями, а то й тисячами публікувались хвалебні коментарі на адресу Клічука. Це ваша розробка?– Це не технологія. Це думки прибічників "Єдиної альтернативи", з якими нова сила вибудувала стосунки.
Якщо подивитись на передвиборчу кампанію "ЄА" – це в нашому розумінні новий стандарт української політики. Компанія PGR Consulting Group LLC не просто веде виборчі кампанії. Ми пропагуємо залученість громадян та вибудову стосунків між політиками й виборцями. Вважаємо, що та політика, яка існувала досі, є принципово неправильною. Потрібно покласти край політиці одноразових транзакцій: коли перед виборами політики зустрілись з людьми, щось наобіцяли їм, а після виборів – забули про людей, які дали їм голоси, так само як дані їм обіцянки.
Ми не просто пропагуємо правильні підходи до політичного процесу, а й ведемо виборчі кампанії клієнтів на вибудовуванні стосунків з їх виборцями.
Якщо ж команда, яка прийшла на правильному алгоритмі, перестає працювати у правильний спосіб, то очевидно, що втратить стосунки і підтримку свого непатерналістського електорату. За таких умов єдиний сценарій для неї, аби залишитись у політиці – це "дрейфувати" на електоральні поля патерналістів і конкурувати за їх голоси з іншими архаїчними політичними силами.
В Україні політики часто йдуть на це, адже по своєму змісту вони є закритими, часто авторитарними, а тому їм дискомфортно постійно "грати" відкритість і працювати з людьми. Кілька місяців кампанії – це одне, а бути відкритим постійно – це геть інша справа… Власне тому ця ніша непатерналістів дуже часто вакантна.
У Чернівцях ніша патерналістів зайнята. З усіх боків. Вона, я б сказав, навіть суперзайнята. Тому малоймовірно, що новій владі може вдатись завоювати патерналіста. З цих причин, керуючись можливістю висловитись, рекомендую Роману Васильовичу і його команді не втрачати зв’язок з непатерналістами. Його потім не відновити…
– Одна з тем, на якій "ЄА" створювала свій імідж, це дороги, яких не було в місті ні при попередній владі, ні при теперішній... Чому зараз різко знизилась кількість коментарів прихильників про дороги?– Пів року точно замало для покращення стану доріг. Бо ж треба виділити гроші, провести тендери, підписати контракти, почати ремонтні роботи, і лиш потім їх завершити...
А відповідь на питання про падіння кількості коментарів по дорогам лежить не в площині того "що робиться", а в площині "як це робиться". Я також спостерігаю зменшення кількості позитивних коментарів, але тут важливо збагнути причини.
На мою думку, проблема в тому, що змінився спосіб взаємодії з мешканцями міста. Проаналізуйте всю роботу під час виборчої кампанії і зараз. Вся система під час виборів була побудована на тому, щоб люди долучалися до процесу. А зараз мешканці міста цього не спостерігають...
Я розумію, що можу помилятись в своїх оцінках ситуації… Як, зрештою, всі ми… Тому важливо робити дослідження, щоб дізнатись, які справжні причини падіння публічної підтримки "Єдиної Альтернативи" в соцмережах… Наразі ми займаємось дослідженнями "морфології" думки чернівчан про суспільно-політичні процеси в місті.
– Можливо, новообрані депутати вважають, що проведення прийому виборців достатньо для того, щоб обговорювати міські процеси? Можливо саме це розчаровує чернівчан?– Я не звик займатися припущеннями. Волів би дати відповідь на запитання, коли ми завершимо дослідження, організуємо фокус-групи й запитаємо у чернівчан, як оцінюють дії нової влади, що конкретно їх розчарувало. Ви, звісно, можете запитати у мене про мою інтерпретацію, що я думаю про це. Але я звик робити висновки, ґрунтуючись на результатах досліджень.
З попередніх досліджень, які ми проводили після виборів, я бачу, що в чернівчан завищенні очікування від результатів роботи нової влади. Хтось уже розчарувався. Але тих, хто продовжує надіятися на позитивні зміни, поки більше. Зокрема перші 100 днів мера Клічука 47% чернівчан оцінили, загалом, позитивно, але при цьому 45% вже дали негативну оцінку.
Відтоді в інформаційному просторі довкола нової влади в Чернівцях переважають негативні інформаційні приводи: поява турнікету, демонтаж пам’ятника Воробкевичу, підтоплення, прориви на водоканалі, підвищення тарифу на тепло... І все це створює певний кумулятивний ефект. Люди постійно чують про погане. А потім, коли їх запитують, як оцінюєте діяльність влади. Вони відповідають: "Та щось погано...".
Є така технологія – "тухла сєльодка", коли довкола діяльності влади постійно присутній негатив, а позитиву мало – люди хоч в нього не дуже вникають, але в них виникає враження, що влада погана. Але ця технологія не працює, якщо влада не дає серйозних приводів для негативу, і спроможна демонструвати позитивні результат своєї роботи.
Порожня критика опонентів не працює, якщо нема підстав для цього. В Чернівцях, на жаль, підстави для критики з’являються дедалі частіше. Це дозволяє опонентам гіперболізувати помилки влади, додаючи негативних асоціацій. Це, в тому числі, одна з причин, чому я був змушений писати публічний пост про турнікет. Проблема нової влади, що вони в проблемі проблеми не бачать. Для мене зрозуміло, що, якщо команда "Єдиної альтернативи", боячись визнавати свої помилки, в реакції на справедливу критику, буде мовчати і не буде робити з того правильні висновки, то вся команда програє.
І я дуже б не хотів такого розвитку подій...
– Під своїм постом про турнікет ви в одному з коментарів обмовились про ботів. Склалося враження, що хтось керує ботофермою Клічука. І що характерно – вона почала працювати проти вас, щойно ви виступили з критикою в бік міської влади. Це так?– Не секрет, що якщо у політичних сил немає достатньої кількості прихильників, які самі комунікують в соцмережах, то політики, як правило, вдаються до використання ботів. Йдеться як про підтримку своїх, так і про критику опонентів. Не лише прихильники Клічука підтримали мене, а й колишні кандидати у депутати від Єдиної Альтернативи, зокрема Оксана Драчковська. З огляду на те, що було і як було написано деякими акаунтами, для мене було очевидно, що це була робота бота. При чому не найбільш кваліфікована. Тому у відповідь я запропонував менеджеру акаунта провести семінар "Як якісно працювати ботам".
(сміється - авт.).
"Якщо мер хоче відкритого міста, він сам має демонструвати цю відкритість"– Назвіть три найбільші провали команди Клічука.– Головний – це зміна підходу до роботи із відкритого на закритий. Якби був відкритий підхід, то решти проблем не було б. Була би дискусія великої команди з залученням мешканців міста. Вони б обговорювали, дебатували, можливо навіть і сварилися б. Але приходили би до оптимальних рішень. Більше того – ці рішення були би спільними, а тому активно підтримувалися б громадою, і сама громада захищала б рішення влади, як це робили прибічники "ЄА" на виборах. Погодьтесь, за цих умов боти нікому не потрібні…
Другий – похідний від першого. Це – провал з комунікацією, взаємодія з громадою. Якщо міняєш спосіб роботи на закритий, відповідно, у тебе нема відчуття потреби в постійній комунікації. Тоді з’являється проблема – неякісні комунікації.
Третій випливає із двох попередніх – неправильна реакція на критику. Очевидно, що ті виборці, які очікували комунікацій з владою, але її не отримують, починають обурюватися. Закритість, небажання будувати якісні зворотні зв’язки з виборцями призводять до того, що замість визнання помилок і їх виправлення йде "атака" на тих, хто критикує.
Спостерігаючи за тим, як Марина Кирилюк у своєму відео у Facebook
реагувала на критику чернівчан, а також як нацьковували ботоферму на людей, які критикували міську владу, роблю висновок, що така реакція є провальною.
Тут не стільки проблема в турнікеті, як в неправильній реакції влади на реакцію громади. Є ж багато виборців Романа Клічука і його команди, які зараз критикують "Єдину альтернативу". Критикують не тому, що вони вороги "Єдиної альтернативи", а тому що вони вказують владі на її неправильні рішення та вимагають виправляти їх. А коли, замість визнання та виправлення помилок, починають захищати неправильні рішення й атакувати мешканців і конфліктувати з ними – це дуже неправильно. Це шлях до зростання антирейтингу, коли вчорашні прибічники за жодних умов вже не проголосують за них.
– Назвіть три досягнення команди Клічука.– Я вважаю, що те, що відновилося авіасполучення в Чернівцях – це достатньо серйозне досягнення. Принаймні я тепер свої візити до Чернівців можу планувати не за кермом авто, а прилітати у кріслі пасажира. Для мене це достатньо серйозна історія. Тож я дуже радий, що вдалося це зробити.
Друге – прийняте рішення про залучення людей при розробці просторових проектів. Принаймні в цій частині міськрада рухається до консультацій з жителями та до взаємодії з ними. Це дуже важливо для міста.
Третє досягнення...
(задумався, – авт.). Давайте, хай це буде звіт про 100 днів. Добре, що він був. Він міг бути гіршим, ніж він був. Хоча, я очікував, що він буде кращим, ніж він став. Але сам факт, що він був – це вже досягнення. Бо це символ підзвітності, що разом з відкритістю та прозорістю є невід’ємними принципами належного врядування. Без якого не можна згуртувати громаду для наведення ладу у місті.
– Ви дуже багато апелюєте до закритості ратуші. Але паростки оцієї закритості, очевидно, були ще в той період, коли ви працювали з "Єдиною альтернативою", зокрема, перед виборами. Інцидент біля ТВК, коли Марина Кирилюк самовільно приймала рішення – кого пускати, а кого ні. Мерські дебати на ТРК "Чернівці", коли Олексія Каспрука не впустили охоронці на прямий ефір. Ви тоді цього не помічали?– У мій контракт входила перемога "Єдиної альтернативи" і Романа Клічука на виборах. Я умови контракту виконав. Давати оцінку діям клієнта підчас дії контракту є неетично і неправильно. То ж я не відповідатиму на це запитання.
– Один з пунктів передвиборчої програми "Єдиної альтернативи" стосувався проведення прозорих і відкритих кадрових конкурсів. Але їх практично нема, за винятком конкурсів серед директорів шкіл і культурних закладів міста.– Чому влада приймає ті чи інші рішення, очевидно, слід питати у влади. З точки зору управлінської логіки є доцільність заводити людей на роботу у муніципалітет через патронатну службу. Це єдиний інструмент, щоб завести людей без конкурсу. Коли є брак кадрів або людей, які в команді беруть участь у прийнятті рішень або їх реалізації в муніципалітеті, то така практика часто використовується у міських голів. Зазвичай, до цього вдаються тоді, коли є ризики провалити залучення потрібних кадрів через конкурс.
– З юридичної точки зору, тут, звісно, нема якихось порушень. Але партія перед виборами декларувала повну відкритість.– Не знаю мотивів непроведення конкурсів. З точки зору управління я розумію, для чого це робиться. Чому нема бажання робити конкурси – це вже питання до Романа Васильовича та до його команди. На мою думку, в команді мають бути люди, яким керівництво влади може довіряти. Але для підбору виконавців рішень будь-якої влади має ще бути критерій компетентності.
Якби я був мером і особисто не знав в своєму оточені компетентних людей на якийсь з важливих напрямків діяльності муніципалітету, то, очевидно, робив би відкритий конкурс – закликав би найкращих людей взяти участь у конкурсі і з-поміж них вибирав би найкращого претендента.
Тож, на мою думку, якщо в оточенні не достатньо профі в потрібних напрямках роботи, Роману Клічуку і команді ще не пізно відновити таку практику взаємодії. Гадаю, що люди всередині команди, як ніхто хотіли би, щоб влада демонструвала відкритість і залученість.
Страх взяти нелояльну людину – ніщо, порівняно з цінністю отримати компетентного члена команди. Ну і не потрібна персональна лояльність – потрібна лояльність до справи, яку взялися робити. Перше – це архаїзм, який веде до системи обмеженого доступу та воєн з інакодумцями. Друге – це модернізм, з верховенством інституту, який всіх об’єднав. В Чернівцях цей інститут – наведення ладу в місті!
"Проблема не в подорожчанні тарифів. Проблема у комунікаціях з громадою"– Цього тижня виконком взяв на себе досить непопулярне рішення – майже удвічі збільшив вартість опалення. Клічук розуміє, які це репутаційні ризики для нього?– Я розумію мотиви прийнятого рішення, але вважаю, що воно було прийняте не у правильний спосіб, з неналежною комунікацією, і з недостатнім набором підтримки мешканців міста в процесі переходу на ринкові тарифи.
Міськрада могла ухвалити Концепцію поступового трирічного переходу на ринкові тарифи. Вона могла передбачити, наприклад, трирічний перехід зі старого на новий тариф із поступовим збільшенням вартості. Скажімо, у перший рік підняти вартість лише на 20%, зі стимулами для здійснення мешканців енергоощадних заходів. Маю на увазі виділення з міського бюджету грошей на співфінансування робіт, які зменшили споживання тепла. І так щороку. Паралельно можна залучити гроші з Фонду енергоефективності, щоб зменшити видатки міського бюджету на стимулювання енергоощадних заходів.
Відповідно, наступного року, коли тариф буде вищим, ти вже будеш менше споживати, тому подорожчання буде не таким значимим.
Є й інші інструменти. Скажімо, локальні субсидії – коли місто може частково сплачувати за опалення замість людей, які не спроможні це робити самостійно.
Є більш соціальні підходи, як то покривати різницю між собівартістю тепла та тарифу з міського бюджету.
Але правильно було би – все це обговорити до прийняття рішення, провести громадські слухання. Пояснити людям, яка є проблема, що буде, якщо її не вирішити, які варіанти її вирішення і спільно ухвалити це рішення...
За таких обставин незадоволеними рішенням були лише опоненти влади.
На жаль, це, як і тотальна більшість, якщо не сказати всі рішення, ухвалювалось закрито і громаду просто поставлено до відома. А це вже привід щоб рішенням обурювались як патерналісти, про яких не подбали, так і непатерналісти, з якими не обговорили оптимальний перехід на ринкові тарифи.
– В 2014 році прем’єр-міністр Яценюк зробив заяву про те, що українці мають "затягувати ремені", бо буде дуже важко. Тоді різко стрибнули вгору тарифи. Знаємо, як ця ситуація пізніше вплинула на подальше політичне життя Яценюка. Є такі ж ризики в Романа Васильовича?– Найбільше подорожчання опалення вдарить по виборцях старшого віку, більшість яких голосували на виборах за Михайлішина або за Каспрука. Це не був виборець Романа Клічука. Але в результаті цього рішення про збільшення цін у платіжках, ці люди тепер і не буду його виборцем. Тобто, Клічук не втратить, але й не отримає. Але він втратить на неналежних комунікаціях. Не проблема в тарифі, а проблема в тому, як людей поставили до відома, що цей тариф буде такий.
– Хоч більшість у ратуші на користь мера зараз, не варто недооцінювати сили його опонентів. Чи вдасться Клічуку вберегти монолітність більшості?– Більшість ця, на мій погляд, є ідеологічною. Це люди, які однаково розуміють, що вони сучасні, європейські і вони за розвиток міста. Але далі питання стосується бачень, розуміння підходів та інтересів.
Я не знаю, який стиль комунікації всередині коаліції. Але якщо він такий самий, як і в комунікації з громадою, яку про більшість рішень просто "ставлять до відома", то мені здається, що ця коаліція тимчасова. Бо нікому не подобається, коли їх "ставлять до відома". Особливо в політиці, куди люди йдуть, щоб впливати на рішення.
Якщо сторони розійдуться в інтересах чи підходах до формування політики, а при цьому рейтинг міського голови буде низьким, то все можливе. Ми ж пам’ятаємо з історії Чернівців (та й інших обласних центрів теж), чим закінчувались конфлікти всередині коаліцій і куди йшли міські голови.
– Коли буде лад?– Для мене було принциповим, щоб процес на виборах у Чернівцях був відкритим. Бо лише так можна залучити дієвих, успішних людей, які хочуть і можуть працювати на розвиток міста. Мені здається, що я це максимально забезпечив.
Завдяки цьому вдалось сформувати амбітне бачення майбутнього і достатньо струнку програму його досягнення. Якщо втілити це у життя – лад неодмінно буде наведено.
Наш контракт про співпрацю з Єдиною Альтернативою закінчився після перемоги Романа Васильовича на виборах. Як він бачить шлях наведення ладу в місті, чому він не йде по шляху виконання передвиборчої програми, чи це буде більш ефективно, ніж те, що було напрацьовано разом – я не знаю. Я не долучений до процесу ухвалення рішень, тому мені складно відповісти на це питання. Запитайте про це краще в пана Клічука.
На мою думку, єдина альтернатива для "Єдиної Альтернативи" – це провести роботу над помилками, і спільними зусиллями громади почати виконувати власну передвиборчу програму.
Це єдина обставина, яка може гарантувати наведення ладу в місті.
За інших умов – існують ризики, що лад наводитимуть вже інші…
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
29-06-2021, 09:20
0
4 411
