Невідома Буковина: як залізничне сполучення в Чернівцях розквітало та коли прийшов його занепад

Ще до війни Буковина мала досить розвинену промисловість. Буковина займала, пропорційно до кількості жителів, третє місце в Румунії за масштабами промисловості, бо нафтова індустрія Румунії дуже розвинулась аж після війни.

Під час румунської окупації промисловість на Буковині суттєво зросла внаслідок румунської "індустріалізаційної" політики. Але українцям це дало небагато користі. Бо, з одного боку, вони не мали ні капіталу, а з іншого - румуни не допустили б їх до великих підприємств, йдеться у книзі "Буковина: її минуле і сучасне" (Д. Квітковський, Т. Бриндзан, А. Жуковський).



Найбільшим промисловим центром на Буковині було місто Чернівці й околиця. Тут лежала найгустіша комунікаційна мережа: Чернівці розташовані на головному шляху з Південної Румунії, через Львів до Варшави, до Кракова і Західної та Середньої Європи.

Чернівці були добре сполучені залізничними та іншими шляхами з рештою Буковини. Взагалі, Буковина в складі румунської держави мала чи не найкращі інфраструктурні мережі. Ще до війни вона мала 3644 км шляхів, на яких стояло 1985 мостів. У 1924 році на Буковині було 735 км залізничних шляхів. Це неабияка комунікаційна мережа, бо це означало, що на 1 км залізниці припадало 1900 осіб, а на Бесарабії – аж 2500 людей.

Упродовж тривалих років після війни Румунія не тільки не будувала нових шляхів, а навіть дуже занедбала вже існуючі. Лише в останні роки перед Другою світовою війною більше уваги присвятили й комунікаційним шляхам на Буковині.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram