Професор кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії ЧНУ Богдан Рідуш зібрав зі студентами та колегами величезну колекцію решток прадавніх тварин. Частина з них знаходиться у невеличкій лабораторії на географічному факультеті ЧНУ. Деяким із них по кілька тисяч, а то й мільйони років.
Про це йдеться у публікації "МБ".
Однією з таких знахідок є зуб та фрагмент нижньої лівої щелепи мамонта, яким приблизно 300 тисяч років. Це рештки так званого хазарського мамонта, який жив на території Придністров’я 280-350 тисяч років тому. Це нащадок трогонтерієвого, або степового, і предок шерстистого мамонта. Хазарський підвид не такий великий: якщо його попередник – найбільший з усіх відомих степовий мамонт - сягав близько 5 метрів заввишки, то він виростав до чотирьох. Утім, це також була тварина значних розмірів - приблизно з сучасного африканського слона.
Знахідку виявили на Буковині торік поблизу стоянки Молодове-5.
"Минулої зими, коли опустився рівень води у Дністрі, ми з аспірантами ходили берегом і збирали кістки. Так і знайшли цей фрагмент щелепи із зубом у ній. Поряд також лежали зуби "молодшого" на сто тисяч років мамонта, зуби мосбахського коня (теж цінна знахідка, яка підтверджує визначений нами вік решток) та людські знаряддя праці. Дністер розмив різні геологічні шари, тож так вийшло, що все це опинилося на одному рівні. Добре, що тоді не було сильного холоду, і рештки не повністю перемерзли. Інакше могли би розсипатися на порох", - розповідає Богдан Рідуш.
Ці зуби зі щелепою цікаві тим, що наразі це найдавніші рештки мамонта, знайдені на території цієї стоянки.
"Раніше вважалося, що найдавніші шари тут мають 50-60 тисяч років. Але пізніше науковці з’ясували, що знайденим у 1960-их роках на цій території зубам мамонта близько ста тисяч років", - зауважує Б. Рідуш.
За виглядом зуба можна дізнатися дещо про його власника.
"Це був мамонт зрілого віку, не надто старий. Бо це зуб останньої зміни (у мамонтів п’ять разів змінювалися зуби). Практично неможливо за цими рештками визначити, від чого цей мамонт загинув. На нього могли полювати люди, а могли просто перенести рештки на це місце. Відомо, що тодішні люди (у той період жила гейдельберзька людина, попередник неандертальця) збирали кістки загиблих мамонтів просто як будівельний матеріал", - зауважує Богдан Рідуш.
На території стоянки Молодове-5 уже навряд чи вдасться знайти щось більш старовинне, ніж цей зуб, каже науковець. Проте в інших місцях вздовж Дністра цілком може бути щось навіть іще давніше.
"Геологічно древніші знахідки можуть бути у гравійних кар’єрах на певній висоті над Дністром. Чим більша висота, тим давніші там трапляються рештки. До прикладу, років десять тому в одному селі на Заставнівщині під час видобутку вапняку знайшли зуб мегалодона - найбільшої акули всіх часів, яка жила 20-30 мільйонів років тому. Але до нас той зуб не потрапив. Не знаю, що ті люди, які знайшли зуб, зробили з ним – чи продали, чи він просто розсипався.
А в 1970-их роках у селі Грушівці Кельменецького району у гравійному кар’єрі натрапили на рештки коня Стенона, який жив на території Європи близько 2 мільйонів років тому. Проте зараз цього кар’єру вже немає, навіть місцеві не пам’ятають, де він знаходився. Також у 1960-их роках біля Кам’янця-Подільського знайшли рештки носорога віком близько мільйона років", - розповідає професор.
Деякі знахідки довго чекають на те, щоб їх дослідили. Наприклад, ще 20 років тому один із викладачів географічного факультету знайшов біля Дністра на Буковині добре збережений зуб ще давнішої хоботної тварини – динотерія.
"Це родич слонів, у якого бивні загнуті вниз. Сягав 5 метрів заввишки. Вимер 7-8 мільйонів років тому. Проте тут ми його знаходимо у відкладах періоду 2,5 мільйонів років. І так ми й не знаємо, чи цей динотерій мешкав тут 2,5 мільйонів років тому, чи знахідка давніша, але перевідкладена річними потоками у шари пізнішого періоду. Утім, виглядає, що таки не переміщений, бо у такому випадку він був би сильно оббитим. А тут як новенький. Наразі готуємо публікацію про нього", - зазначає науковець.
Детальніше читайте у публікації "МБ" за четвер, 4 лютого.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram