RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Історія успіху | Історія успіху Допомога захисникам | Медична допомога для переселенців | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

Невідома Буковина: хто і як будував Чернівецьку ратушу

Чернівецька ратуша — триповерхова будівля з високою баштою та внутрішнім двориком, збудована у стилі пізнього класицизму, що був характерний практично для всіх тогочасних ратуш на території Королівства Галичини та Володимирії.

Фасад споруди акцентований центральним ризалітом, увінчаним фризом і прямокутним фронтоном. Його довершує доричний портик з шістьома пілястрами.

На фронтоні встановлено рельєфний щит для міського герба.

Завершує образ Чернівецької ратуші 50-метрова двоярусна башта, яку увінчує шпиль з мідною кулею та невеликим флагштоком.

Невід'ємними елементами екстер'єру споруди є два годинники — один показує час на ратушній вежі, а інший (подарунок багаторічного бургомістра Антона Кохановського) встановлено на її фронтоні.

Будівлю споруджено на фундаменті, вимурованому з каменю, який під вежею сягає понад 6 м глибини.

Ідея спорудження в Чернівцях міської ратуші виникла в 1820-их роках. Спочатку, щоправда, місце майбутнього будівництва було предметом запеклих суперечок. Адміністративну будівлю планували звести на північній околиці міста, над Прутом. Категорично проти цього виступав окружний інженер Адольф Маріна, який обґрунтовував недоцільність такого розміщення тим, що за розрахунками Чернівці розвиватимуться у протилежному, південному напрямку.

2 вересня 1832 року Чернівецьку міську управу було реорганізувано в Чернівецький міський магістрат, що спонукало до активізації у напрямку реалізації проекту. Але можливість приступити до будівництва з'явилась тільки в 1840-их роках, коли магістрат 24 квітня 1841 року своїм декретом № 7872 викупив у братів Петровичей (один з яких, Якоб фон Петрович, у 1864 році став чернівецьким бургомістром) необхідну земельну ділянку (кадастровий № 298) за 8 тис. флоринів.



Урочисте закладання "наріжного каменю" відбулося 19 квітня 1843 року. У заходах взяли участь представники місцевої влади (магістрату та окружної управи) і громадськості. Таїнство освячення здійснив православний владика Євгеній (Гакман) за участі духівництва інших конфесій. Тоді ж у спеціальну нішу було вкладено кілька золотих дукатів та пергамент з посланням для нащадків.

Будівництво, під керівництвом Адольфа Маріна та наглядом архітектора Андреаса Мікуліча, тривало менше чотирьох років. Вже під час виконання робіт до проекту було внесено поправки — зокрема, добавлено третій поверх. У липні 1847 року "Будівельна Фірма Менделя Амстера" повідомила місцеву владу про готовність об'єкта до здачі.

На 20 березня 1848 року було заплановано урочисте офіційне прийняття споруди "громадським будівничим комітетом". Захід повинен був закінчитись бенкетом, який не відбувся через звістку про революційні події, що надійшла з Відня.

Ратуша австрійського періоду

У Чернівецькому обласному архіві зберігається документ 1848-го року, в якому міститься детальний опис усіх приміщень Чернівецької ратуші.

Перший поверх будівлі займали: міська реєстратура й каса, відділ поземельного кадастру, поліційний ревізор, головна вартівня (гауптвахта) — арештантське приміщення і кухня, що обслуговувала арештантів та їхніх вартових.

Другий поверх займали: зал засідань, кілька бюро для чиновників, кімната для допитів й арештантська для дворян.

На третьому поверсі містились квартири міського адвоката та асесора, а також найрозкішніші апартаменти бургомістра, що складались з шести кімнат і кухні, вікна яких виходили на Площу Ринок.

Пізніше громада міста, прагнучи здешевити утримання міських чиновників, змусила магістрат здати приміщення першого поверху в оренду приватним особам під комерційні об'єкти. Цілком практично того часу використовувалась й ратушна вежа, балкон якої слугував спостережним майданчиком, з якого за містом спостерігав пожежник. У разі виникнення небезпеки вивішувався червоний прапор, а вночі запалювався ліхтар з того боку, де була помічена пожежа.

В австрійський період годинник на ратушній вежі був з курантами, які відбивали кожну годину.[4]

На фронтоні встановлювали величезні мармурові меморіальні дошки з нагоди 25-літнього, 40-літнього і 50-літнього ювілею цісарювання Франца-Йозефа І в 1873, 1888 і 1898 роках. Ці дошки були знищені румунською владою після 1918 року.

Невід'ємним атрибутом тогочасної ратуші був мідний двоголовий орел (символ Австро-Угорської імперії), який розміщувався на шпилі будівлі. Висота "міської пташки" (як називали символ чернівчани) сягала 3 м, а розмах крил — 2,2 м. Її блиск на сонці можна було побачити далеко за межами міста. 2 вересня 1914 року місто було зайняте російськими військами. Вимогу військової адміністрації "зняти символ ворожої держави" місцеві пожежники проігнорували, а тільки обгорнули його російським триколором. Влада в Чернівцях під час Першої світової війни змінювалась кілька разів. Під час третього захоплення міста російськими військами, останні таки зняли "австрійського орла" і як трофей відправили до Росії.

6 серпня 1917 року, коли місто перебувало під контролем австрійської армії, Чернівецька ратуша стала місцем урочистого прийому Цісаря Карла I.

Ратуша післяавстрійського періоду

Наприкінці 1918 року Північну Буковину окупувала королівська Румунія, місто Чернівці стало адміністративним центром Чернівецького повіту, а згодом Сучавського округу.

Зрозуміло, що "міську пташку" ніхто відновлювати не збирався. Це не вписувалось би у систему дій окупаційної адміністрації, яка знищувала все, що тільки було можливим з того, що нагадувало про австрійський період історії краю. Натомість на шпилі було встановлено флагшток з румунським триколором. Герб Чернівців австрійського зразка на фасаді будівлі було замінено на новий — румунський. На фронтоні було зроблено напис "Primăria" (укр. Мерія).

У 1930-их роках з приміщення Чернівецької ратуші були остаточно виселені всі комерційні структури, й будівля у подальшову використовувалась виключно як адмінстративно-офісне приміщення місцевого органу влади.

Наступні зміни в екстер'єрі Чернівецької ратуші були зроблені в 1940-их роках. 1944 року край і його столицю Чернівці було звільнено від німецьких та румунських загарбників. Місто стало адміністративним центром Чернівецької області УРСР. Щодо ратуші, то вона продовжувала використовуватись за призначенням — у ній розташувався орган місцевого самоврядування радянського періоду. Над будівлею було піднято республіканський прапор. Крім того, було знято румунський герб й замінено напис на фронтоні — замість "Primăria" було зроблено напис українською мовою "Чернівецька міська рада", який зберігся донині.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
24-01-2021, 22:00
Коментарів 0 Переглядів 1 601

Теги -
• Новини партнерів
ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі


Пального бракує, а машин на дорогах – ні. Блог Галини Олійник
Кризу обіцяють вирішити, але поки що з паливом біда
Чи  зіграє  придністровський “контрабас”? Блог Ярослава Волощука
Недалеко від Буковини знаходиться така собі квазіреспубліка ПМР (Придністровська Молдавська Республіка )
ВІДЕО Переглянути все відео

Більше мільйона книг вивезли тридцятьма фурами з-під Києва, коли там почалися активні бойові дії.

У Компанії засіяли ярими зерновими, олійними та технічними культурами майже 100 тис. га.

Підприємство Burovik копає криниці в Чернівцях і на околицях міста вже 10 років. І на їхньому рахунку понад 10 000 викопаних криниць і 1000 вигрібних ям та 100% тільки задоволених клієнтів.

Бажаєте, щоб день народження, корпоратив чи вечірка з друзями були веселими і незабутніми? Тоді ласкаво просимо в спортивно-розважальний клуб Space games у Чернівцях
• Теги