Одне з найдревніших історичних сіл в Україні, яке згадується у Галицько-Волинському літописі – Онут, що на Заставнівщині. Околиці села багаті на археологічні пам’ятки. На Турецькій горі виявлено поселення трипільської культури (ІІІ тис. до н. е.), над Дністром – ранньої черняхівської культури (ІІ – VI ст. н. е.), а також поселення давньоруського часу ХІІ - ХІІІ ст. В урочищі Галицьке знайдено пізньопалеолітичні знаряддя праці.
Село згадується під 1213 роком у Галицько-Волинському літописі. Описуючи похід галицько-волинського князя Данила Романовича, літописець писав: "Оттуду проідоша в Онут і ідоша в поле… оттуду же проідоша ніже Кучелміна мисляче, куд прейті рєку Дністр" ("Звід¬ти прийшов в Онут і вийшов у поле… а там далі проходив нижче Кучелміна, думаю¬чи, де ж перейти ріку Дністер.
Своєму виникненню та розвитку воно зобов’язано пожвавленню у ХІІІ столітті торгівлі між Галицькою Руссю та народами Причорномор’я. Онут був одним з торгових центрів на цьому шляху, річковою пристанню та перевалочним пунктом з долини Дністра до долини Прута в район теперішніх Чернівців. У 1219 році в Онуті під час походу побував князь Данило Галицький.
Серед населення існує легенда про те, що нібито слово "онут" турецького походження і означає пекло. Легенда розповідає про наступне. Табір турків стояв біля гирла р. Онут. У цьому місці їх оточили козаки і навальним штурмом вщент роз¬громили. Турки стали тікати з диким криком "онут, онут", що в перекладі з турецької означає пекло. Але це тільки легенда, яка має право на існування. Якщо міркува¬ти логічно, то між вказаною подією (середина ХVІ ст.) і документальним свідченням виникнення села (1213 р.) бачимо значний проміжок часу, більше як 300 років. Не могло тоді вже невелике містечко існувати без назви.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
30-12-2020, 22:00
0
2 665
